Меню Закрити

Загартування озимих зернові культури

ozumi

Зернові культури поділяються на такі біологічні форми: озимі, ярі, дворучки.

Озимі

для проходження стадії яровизації в початковий період росту потребують низьких температур (від 0 до +10 °С) впродовж 20-40 днів при осінньому освітленні. Тому їх сіють восени, а врожай зерна одержують після перезимівлі – літом. При сівбі навесні вони кущаться і не формують стебел і колосся.

Ярі

для проходження стадії яровизації потребують вищих температур: від 5 до 20 °С впродовж коротшого періоду (7-20 днів) при весняному освітленні. Ярі сіють навесні, а врожай зерна збирають цього ж літа.

Дворучки

проходять стадію яровизації за температури 3-15 °С. Це перехідні форми. Вони здатні виколошуватися і давати врожай зерна при весняній сівбі і, маючи вищу зимостійкість ніж ярі форми, при осінній сівбі. Біологічною особливістю дворучок є те, що восени вони пізніше закінчують вегетацію, порівняно з типово озимими сортами, а навесні раніше її відновлюють.

Ріст озимих відбувається восени до настання морозів. При зниженні температури і скороченні довжини дня ростові процеси зупиняються. У рослин настає стан спокою, в якому вони перебувають впродовж зими. Навесні, з встановленням плюсових температур, вегетація рослин відновлюється. Стійкість озимих культур до низьких температур є важливою пристосувальною властивістю, набутою в процесі еволюції. Із озимих культур найбільш морозостійке жито, що витримує морози понад -20 °С на глибині вузла кущіння. Менш стійка озима пшениця, для якої небезпечними є температури нижче -16-18 °С. Озимий ячмінь пошкоджується при морозі нижче -12 °С. Ще менш морозостійким є овес.

Рослини взимку витримують великі морози внаслідок підготовки (загартування) до зимівлі. Загартування рослин – це комплекс складних фізіологічних і біохімічних процесів, які проходять у відповідних умовах. За І. І. Тумановим загартування проходить восени у дві фази.

Першу фазу рослини проходять упродовж 10-12 днів у сонячну суху погоду за температури 8-15 °С вдень і близько 0 °С вночі. Через низькі температури вночі ріст рослин майже припиняється, а продуктивність фотосинтезу вдень, в умовах сонячного освітлення і позитивних температур, залишається ще дуже високою. У рослинах відбувається інтенсивне нагромадження розчинних вуглеводів і амінокислот. Найбільше їх міститься у вузлах кущіння. Поступово вуглеводи перетворюються в цукри, підвищуючи їх вміст до 20-25 % в перерахунку на сухі речовини. Озимі, що пройшли першу фазу загартування, здатні витримувати зниження температури до -10-12 °С. За похмурої погоди формується значно менша зимостійкість.

Друга фаза загартування відбувається за температури від 0 °С до -5 °С як па світлі, так і в темноті. Проходить зневоднення клітин, вода з цитоплазми переходить у міжклітинний простір. Зростає концентрація клітинного соку у вузлах кущіння, що запобігає утворенню кристалів льоду в тканинах рослин під дією низьких температур. Повне загартування рослин триває 18-22 дні. Припинення росту і перехід рослин на початку зими до стану спокою завжди підвищує їх морозостійкість.

 

66 / 100