Вплив мінеральних добрив та технологічних чинників на ріст і урожайність сортів тритикале озимого

Вплив мінеральних добрив та технологічних чинників на ріст і урожайність сортів тритикале озимого

Вступ.

Постановка проблеми. Озиме тритикале проявляє високий потенціал урожайності та має підвищені адаптивні властивості, такі як морозостійкість, посухостійкість, невибагливість до ґрунтів [2,3,5,4]. Вміст білка, лізину та інших поживних речовин у зерні тритикале сприяє його поширенню у різних ґрунтово-кліматичних зонах [6]. Збільшення посівних площ тритикале сприяє кращій адаптивності, високій і стабільній врожайності та різноманітному використанню зерна на харчові, технічні й кормові цілі [1,7]. Українські аграрії вже розширили посіви озимих культур, зокрема тритикале. Проте, для досягнення високих і стабільних врожаїв та використання генетичного потенціалу тритикале необхідно вирішити ряд невирішених проблем, пов’язаних з вибором сортів та агротехнікою його вирощування [9,10]. У наукових дослідженнях було виявлено, що вибір оптимальних сортів тритикале та використання адаптивних агротехнологій можуть значно покращити врожайність і стійкість цієї культури в умовах Лісостепу Правобережного [11,12,15].

Деякі дослідження вже показали успішні результати використання певних сортів тритикале та оптимізацію агротехнічних прийомів, що привело до збільшення врожайності і поліпшення якості зерна [13,14]. Проте, ще залишаються невирішеними окремі аспекти вирощування тритикале, зокрема вибір оптимальних попередників, норм висіву та системи удобрення. Тому подальші дослідження у цьому напрямку є важливими для розробки ефективних стратегій вирощування тритикале та досягнення високих врожаїв.

Мета досліджень. Вивчення впливу сортів та агротехнічних прийомів на формування врожайності озимого тритикале за адаптивною технологією вирощування в зоні Лісостепу Правобережного.

Матеріали і методи досліджень. Для виконання досліджень було використано загальнонаукові методи, які включали встановлення робочої гіпотези для вибору напрямків досліджень, проведення експериментів, спостережень та аналізу отриманих даних. Спеціальні методи включали польові дослідження та лабораторний аналіз. Для морфологічного аналізу використовувалися методи, що дозволяли оцінити зовнішні ознаки рослин. Також використовувалися математико-статистичні методи, зокрема кореляційний, варіаційний та дисперсійний аналіз. Обробку даних проводили за допомогою комп’ютерних програм “Microsoft Office Excel” та “Statistica 6.0”.

Дослідження, присвячені озимому тритикале, проводилися протягом 2020­2022 років у лабораторії технологій вирощування зернових та технічних культур Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН. Агротехніка вирощування озимого тритикале включала такі етапи: використання сої як попередника, обробку ґрунту шляхом лущення стерні в 2 сліди (10-12 см), боронування ґрунту. Сівбу проводили 30 жовтня 2020 року і 29 жовтня 2021 року. Передпосівна обробка насіння включала протруйник Кінто Дуо (2,5 л/т) та комплекс мікроелементів Мульти Мікс Хелатин. Навесні, на етапі кущення, застосовували Зерновий Турбо (1 л/га) та гумат калію (0,4 л/га). Для захисту від хвороб використовували фунгіциди, зокрема Тезис (0,6 л/га) на етапі кущення, Флутривід (0,8 л/га) на етапі прапорцевого листка та Рекс Дуо (0,6 л/га) на етапі початку колосіння. Для боротьби з бур’янами застосовували гербіцид Триатлон (40 г/га) на етапі кущення.

У дослідженні вивчали продуктивність сортів тритикале, занесених до “Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні”, установи-оригінатору – Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН. Зокрема, було досліджено сорти Богодарське, Десятинне та Божич.

Схема польового досліду включала наступні чинники: Чинник А: сорти тритикале озимого – 1. Богодарське – контрольний сорт; 2. Десятинне; 3. Божич. Чинник В: норма висіву – 1. 3,5 млн. схожих насінин на 1 га; 2. 4,5 млн./га; 3. 6,0 млн./га. Чинник С: система удобрення – 1. Контроль – без добрив; 2. N₄₅P₄₅K₄₅ при посіві + N₆₀ на ІІ-ІV етапах органогенезу; 3. N₄₅Р₄₅ K₄₅ + N₉₀ (N₃₀ ІІІ) + N₃₀ (IV) + N₃₀ (VII).

Дослідження були проведені згідно загальноприйнятих методик науково- дослідної роботи з зерновими культурами. Загальна площа посівної дослідної ділянки становила 70 м², а облікова площа – 50 м². Застосовано систематичне розташування варіантів з триразовою повторністю.

Результати досліджень і обговорення. Спостереження показали, що своєчасна поява сходів є критичним моментом у розвитку рослин. Негативний вплив, який рослини відчувають на початку свого розвитку, не може бути повністю скомпенсований сприятливими умовами пізніше. Однорідні та дружні сходи сприяють одночасному розвитку рослин, полегшуючи догляд і збір урожаю, а також підвищують якість продукції. Рівень втрати польової схожості значною мірою залежить від вологості ґрунту. Оптимальною вважається вологість ґрунту на рівні 70% від його повної вологоємності на глибині висіву насіння. Сухий і розпушений ґрунт сприяє підвищенню польової схожості насіння після коткування, оскільки цей процес сприяє надходженню вологи до насіння.

Розвиток сортів тритикале озимого був тісно пов’язаний з контрольованими та неконтрольованими факторами довкілля, які впливали на структуру рослин та посіву в цілому. Погодні умови осінніх місяців були сприятливими для росту і розвитку рослин сортів тритикале озимого. У жовтні місяці температура повітря була вищою, порівняно з багаторічними середніми показниками, а опади знаходилися в межах норми. В кінці листопада спостерігався спад температури до мінусових значень (-1,5°С). У грудні були позитивні температури (в середньому 2,8°С), що перевищувало багаторічні показники (-1,8°С), та менша кількість опадів – 30,2 мм.

Незважаючи на пізні строки сівби, польова схожість рослин тритикале озимого була високою. У середньому, на варіантах досліду, польова схожість насіння сортів тритикале озимого становила від 86,5% до 88,0%. Вплив варіантів удобрення на цей показник не було виявлено (табл. 1).

Таблиця 1

Польова схожість насіння сортів тритикале озимого залежно від норм удобрення, в середньому за 2020-21 рр.

Сорт	Норми удобрення			Середнє
	Контроль – без добрив	N45Р45 K45 при посіві + N60 на ІІ-ІV етапах органогенезу	N45Р45 K45 + N90 (N30 ІІІ) + N30 (IV) + N30 (VII)
Богодарське	86,7	88,2	85,1	86,7
Десятинне	87,2	85,5	86,8	86,5
Божич	88,6	87,4	88,0	88,0
Середнє	87,5	87,0	86,6	87,1

Сприятливі погодні умови осінніх місяців та достатній рівень мінерального живлення рослин сприяли активному накопиченню вуглеводів у вузлах кущіння рослин. Вміст вуглеводів в умовах яровизації в осінні місяці коливався від 16,30% у сорту Десятинне до 20,20% у сорту Божич. Різниця між сортами щодо вмісту вуглеводів була достовірною згідно з проведеними аналізами. Найбільший відсоток вуглеводів був спостережений у сорту Божич (18,50-21,70%), тоді як найнижчим показником характеризувався сорт Десятинне (15,20-17,20%).

Зимостійкість рослин тритикале озимого є важливою ознакою, яка забезпечує їх адаптацію до негативних умов вирощування, зокрема до низьких температур. Ця ознака формується на різних етапах розвитку рослин та залежить від комплексу структурних, фізіолого-біохімічних та молекулярно-генетичних змін. У нашому дослідженні встановлено, що перша фаза загартування рослин тритикале озимого відбулася у третій декаді грудня, коли температура повітря знизилася до -1,5°С. Задовільний розвиток рослин перед зимовим періодом та достатня кількість вуглеводів у вузлах кущіння сприяли високому відсотку перезимівлі рослин (76,3-84,4%).

Виявлено, що є статистично значуща різниця між сортами щодо адаптивного потенціалу до зимостійкості та стійкості до вимерзання. Найбільшу виживаність рослин після перезимівлі спостерігали у сорту Божич (82,0-87,8%), а найнижчу – у сорту Десятинне (72,5-78,9%). Кореляційний аналіз показав сильну пряму залежність між перезимівлею рослин і вмістом накопичених цукрів у вузлах кущіння всіх досліджуваних сортів (г = +0,808…+0,870) (табл. 2).

Таблиця 2

Кореляційна (г) залежність перезимівлі рослин тритикале озимого від вмісту цукрів у вузлах кущіння, в середньому за 2021-2022 рр.

Сорт	Вміст вуглеводів, %	Перезимівля рослин, %	г
Богодарське	18,60	79,2	+0,808
Десятинне	16,30	76,3	+0,870
Божич	20,20	84,4	+0,823
Середнє	18,37	80,0	+0,834

Фенологічні спостереження допомагають точно визначити фази розвитку рослин тритикале озимого, що дозволяє застосовувати ефективні агротехнічні заходи і впливати на формування продуктивності. У нашому дослідженні не було значних розбіжностей в тривалості фенологічних фаз і вегетаційного періоду серед всіх досліджуваних сортів тритикале озимого. Однак, варіанти удобрення мали вплив на тривалість фаз розвитку, зокрема на кущіння-вихід у трубку, вихід у трубку-колосіння та міжфазний період колосіння-цвітіння [8].

Застосування мінеральних добрив збільшило тривалість цих фаз. Вегетаційний період у сорті Богодарське збільшився на 9-13 діб, у сорту Десятинне – на 5-10 діб, а у сорту Божич – на 4-9 діб. Забезпечення оптимальних умов для функціонування фотосинтетичного апарату є важливим для високої врожайності, оскільки продуктивність залежить від тривалості роботи листкового апарату та трансформації асимілятів. Сучасні сорти тритикале озимого мають потужний фотосинтетичний потенціал, який є результатом мікроеволюційних змін під впливом селекції.

Площа листкової поверхні рослин тритикале озимого варіювала залежно від сорту і рівня удобрення. У фазу виходу в трубку, цей показник коливався від 39,8 до 45,7 тис. м²/га, в фазу колосіння збільшувався в 1,5 рази до 63,1-70,5 тис. м2/га, а після всихання листків в молочній стиглості зменшувався до 20,1-27,4 тис. м2/га. Сорт Божич мав найбільші значення площі листкової поверхні, а сорт Десятинне – найменші. Серед варіантів удобрення найбільший вплив на збільшення площі листкової поверхні спостерігався при застосуванні N₄₅Р₄₅ K₄₅ + N90 (N₃₀ ІІІ) + N₃₀ (IV) + N₃₀ (VII) (рис. 1).

Досліджуючи різні фази розвитку рослин тритикале озимого і вплив мінеральних добрив, було встановлено, що у фазу кущення внесення добрив сприяло збільшенню висоти рослин на 2,1-5,0 см, залежно від сорту. Подібний ефект виявився і у фазу виходу в трубку, де азотні добрива призвели до приросту висоти рослин на 8,5-22,8 см. Однак, варто зазначити, що такий приріст може знизити стійкість рослин до вилягання. У фазу колосіння, внесення мінеральних добрив також призвело до збільшення висоти рослин, особливо у сорту Десятинне, де показник зростання становив до 32,4 см. Це може мати негативний вплив на стійкість рослин до вилягання.

Під час переходу з вегетативного періоду в генеративний у тритикале озимого відбувається фаза редукції, під час якої формуються продуктивні пагони за рахунок відмирання слаборозвинених бічних пагонів. Цей процес є нормальним фізіологічним явищем і відбувається через конкуренцію між рослинами того ж виду, бур’янами і внутрішньо рослинними факторами. Фаза кущення є важливим періодом для закладки та подальшого розвитку потенційної продуктивності культури. В осінній період тритикале озиме повністю проходить цю фазу, що обумовлює оптимальні строки сівби.

Загальна кущистість досліджуваних сортів тритикале озимого становила 3,0-3,7 стебла на рослину, в той час як продуктивна кущистість становила 1,2-1,6 стебла на рослину. Виявлено, що збільшення норми висіву тритикале озимого і, відповідно, густоти стояння рослин, призводить до зменшення кущистості рослин. Застосування мінеральних добрив також впливає на кущистість посівів тритикале озимого. Факторіальний аналіз показує, що використання різних рівнів мінерального живлення рослин протягом вегетації призводить до значного підвищення загальної та продуктивної кущистості рослин.

В результаті досліджень встановлено, що сорти тритикале озимого відрізнялися за генеративними ознаками рослин. Наприклад, довжина колосу коливалася від 9,5 до 13,5 см, кількість колосків у колосі становила від 19 до 26 штук, зерен у колоску було від 1,7 до 3,1 штук, а зерен в колосі – від 32 до 80 штук. Маса зерна з колоса становила від 1,33 до 3,62 г, а з рослини – від 1,39 до 5,69 г. Аналіз показав, що норми висіву та рівень мінерального удобрення мали суттєвий вплив на генеративні ознаки рослин тритикале озимого. На контрольних варіантах без удобрення, норма висіву тритикале озимого впливала на довжину колоса рослин. Максимальна довжина колоса була зафіксована при найменшій нормі висіву тритикале озимого – 3,5 млн. зерен на гектар, тоді як найменша довжина колоса спостерігалась за найбільшої норми висіву – 6,0 млн./га.

Внесення мінеральних добрив на різних етапах органогенезу рослин тритикале озимого призводило до збільшення довжини колоса. Найбільші показники довжини колоса були відзначені варіантами з нормою висіву 3,5 мільйонів насінин на гектар за рівня удобрення N₄₅Р₄₅ K₄₅ + N₉₀ (N₃₀ ІІІ) + N₃₀ (IV) + N₃₀ (VII), тоді як найменша довжина колоса була у рослин контрольних варіантів з найбільшою нормою висіву тритикале озимого в досліді. Відповідно, на найбільш зріджених ділянках досліду було зафіксовано найбільшу кількість колосків у колосі, зерен в колоску і загальну кількість зерен у колосі за умов внесення підвищених норм мінеральних добрив на цих ділянках.

Після обмолоту посівних ділянок польового досліду було встановлено фактичний рівень урожайності зерна сортів тритикале озимого на досліджуваних варіантах. Вміст смітної домішки в бункері комбайна становив 5-12%, а вологість зерна коливалася в межах 16,1-19,2%. Варто зазначити, що більша натуральна вологість зерна після обмолоту спостерігалась на варіантах з використанням різних норм мінеральних добрив, а найнижча вологість була на контрольних неудобрених варіантах. Після перерахунку урожайності зерна на стандартну вологість (14%), виявлено, що врожайність тритикале озимого в умовах 2021-2022 рр. значно вплинула на технологічні аспекти вирощування цієї культури і сортові особливості.

Серед усіх сортів, найнижча зернова урожайність була в сорту Десятинне, який дав 3,55 т/га зерна. Сорти Богодарське і Божич суттєво перевищували цей показник, збираючи на досліджуваних ділянках в середньому від 5,03 до 5,59 т/га зерна, з незначним перевагою урожайності в сорту Божич. Аналіз урожайності зерна з усіх ділянок досліду, де використовували різні норми висіву насіння тритикале озимого, незалежно від сорту або системи удобрення, показав значний вплив початкового формування густоти посіву на кінцеву зернову продуктивність.

Варто зазначити, що існуюча тенденція підвищення індивідуальної продуктивності рослин при зменшенні густоти посіву, лише опосередковано впливала на загальну урожайність зерна тритикале озимого. Результати показують, що незалежно від сортових особливостей і системи удобрення, найвищі середні показники зернової урожайності в польовому досліді були отримані при висіві 6 млн. схожих насінин на 1 га. У той же час, середні рівні урожаю зерна при висіві 3,5 та 4,5 млн. схожих насінин/га суттєво не відрізнялися між собою, але істотно поступалися на користь більш високої норми висіву насіння.

Результати факторіального аналізу показують, що внесення мінеральних добрив на різних етапах росту і розвитку тритикале озимого суттєво підвищує реалізацію продукційного потенціалу посівів. Найнижчий рівень зернової продуктивності був зафіксований на контрольному варіанті без внесення жодних мінеральних добрив. Використання N45P45K45 при посіві + N₆₀ на ІІ-IV етапах органогенезу або N₄₅Р₄₅ K₄₅ + N₉₀ (N₃₀ ІІІ) + N₃₀ (IV) + N₃₀ (VII) суттєво збільшує врожай зерна тритикале озимого (майже вдвічі). При факторіальному аналізі не виявлено суттєвої різниці на 5% рівні значущості між цими варіантами удобрення, що свідчить про їхню тотожність.

Сукупна дія і взаємодія чинників, які були досліджені, дозволила скласти ранжувальний ряд зернової урожайності варіантів польового досліду в умовах звітного періоду. Найнижчу урожайність зерна тритикале озимого при стандартній вологості 14% отримано на контрольних варіантах без удобрення за всіх норм висіву насіння та на всіх досліджуваних сортах – від 1,69 до 4,14 т/га (рис. 2).

Цей рівень урожайності був нижчим за середню урожайність за всіма досліджуваними варіантами польового досліду (4,72 т/га). Варто відмітити, що навіть за умов використання мінеральних добрив, рівень урожайності сорту Десятинне в умовах вегетації 2021-2022 рр. не досягав цього показника. Найкращим варіантом вирощування сорту Десятинне в польовому досліді виявився варіант з нормою висіву 6 млн. схожих насінин на 1 га та застосуванням системи удобрення, що передбачає внесення N₄₅Р₄₅ K₄₅ + N₉₀ (N₃₀ ІІІ) + N₃₀ (IV) + N₃₀ (VII), де отримано 4,67 т/га зерна.

Сорти Богодарське та Божич на варіантах удобрення та різних норм висіву насіння при сівбі забезпечили урожайність зерна, яка значно перевищує середній рівень урожайності в досліді. Найвищу суттєву урожайність зерна в польовому досліді – 7,38 т/га, було отримано на варіанті вирощування сорту Божич з нормою висіву 3,5 млн. насінин на 1 га та системою удобрення, що передбачає внесення N₄₅Р₄₅ K₄₅ + N₉₀ (N₃₀ ІІІ) + N₃₀ (IV) + N₃₀ (VII).

Висновки. Посівні якості насіння, температурний режим і вологість ґрунту вплинули на польову схожість рослин тритикале озимого (86,5-88,0%). Рослини накопичили достатню кількість вуглеводів у вузлах кущіння завдяки живленню та сприятливим осіннім умовам, навіть за пізнього строку сівби. Вимірювані показники перезимівлі становили 76,3-84,4%, з найбільшою виживаністю у сорту Божич і найменшою у сорту Десятинне.

Застосування мінеральних добрив та різних норм висіву вплинуло на тривалість вегетаційного періоду – у сорту Богодарське він збільшився на 9 діб, Десятинне – на 5-10 діб, Божич – на 4-9 діб.

Вирощування сорту Божич з нормою висіву 3,5 млн./га та системою удобрення N45P45K45 + N90 (N30 III) + N₃₀ (IV) + N₃₀ (VII) забезпечив найвищу урожайність в польовому досліді 7,38 т/га. Варіант вирощування сорту Богодарське з нормою висіву 6 млн./га та удобренням N₄₅Р₄₅ K₄₅ + N₆₀ на II-IV етапах органогенезу показав найвищу урожайність 6,64 т/га. Сорт Десятинне досяг найкращої урожайності в варіанті з нормою висіву 6 млн. схожих насінин на 1 га та системою удобрення N₄₅Р₄₅ K₄₅ + N₉₀ (N₃₀ ІІІ) + N₃₀ (IV) + N₃₀ (VII) – 4,67 т/га.

Дослідження підтверджують вплив правильного вибору норм висіву та удобрення на підвищення урожайності зерна тритикале озимого та необхідність адаптації технологій вирощування для кожного сорту.

Список бібліографічних посилань

1. Бараболя О. В., Максименко С. В. Ефективність використання зерна тритикале для харчування людини. Сучасні напрями та досягнення селекції і насінництва сільськогосподарських культур. Науково-практична інтернет-конференція 30 березня 2021 р, Полтава, 2021 р.
2. Бондаренко О. Зимостійкість колекційних зразків тритикале озимого. Матеріали ХІІІ Міжнародної наукової конференції «Корми і кормовий білок» (06 серпня 2021 року). Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН. Вінниця. 2021. С. 45-50. https: //doi .org/ 10.31073/kormovvrobnvtstvo2021conf
3. Діордієва І.П. Розширення генофонду тритикале озимого віддаленою гібридизацією. Селекційно-генетична наука і освіта. С. 69-71. URL: http://surl.li/j gpwv
4. Дробітько А.В., Качанова Т.В. Удосконалення елементів ресурсоощадної технології вирощування тритикале для використання на зернофураж і зелений корм в умовах нестійкого зволоження Південного Степу України. Міжнародний форум – Food security of Ukraine in the conditions of the war and post-war recovery: global and national dimensions. International forum : доповіді учасників міжнародної науково-практичної конференції, 01-02 червня 2023 р., м. Миколаїв: МНАУ, 2023. 51­54.URL: https://dspace.mnau.edu.ua/ispui/handle/123456789/14566
5. Єгупова Т.В., Дібко М. І. Вплив елементів технології вирощування на формування врожайності та якості зерна тритикале озимого на дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах Західного Полісся. Наукові праці Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків. Вип. 21. С. 80­84.
6. Єгупова Т., Романюк П. Сучасні технології вирощування тритикале озимого в Правобережному Лісостепу. Вісник аграрної науки. Т. 98, № 7. С. 31-37.
7. Любич В. В., Желєзна В. В., Стратуца Я. С. Перспективи використання тритикале в хлібопекарській промисловості. Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки. 2022. Вип. 3. С. 133-143.
8. Мельничук В. Зернова продуктивність сортів тритикале озимого залежно від норм висіву та удобрення в умовах Лісостепу Правобережного. Матеріали XIV Міжнародної наукової конференції «Корми і кормовий білок» (12 жовтня 2022 року). ІКСГП НААН, Вінниця, 2022. С. 84. https: //doi .org/ 10.31073/kormovvrobnvtstvo2022conf
9. Bielski, S., Romaneckas, K., Sarauskis, E. (2020). Impact of Nitrogen and Boron Fertilization on Winter Triticale Productivity Parameters. Agronomy, 10(2), 279. https://doi.org/ 10.3390/agronomv 10020279
10. Gamayunova, V. V., Chaikina, O. B., & Chaikin, Y. D. (2022). Role of winter triticale in the formation of crop rotation and feed production in the southern region of Russia. E3S Web of Conferences, 319, 01002. https://doi.org/10.1051/e3sconf/202231901002
11. Ijaz, M., Ul-Allah, S., Sher, A., Sattar, A., Mahmood, K., Alamri, S., Ali, Y., Rafiq, F., Shaharyar, S.M., Ijaz, B., Hussain, I. (2023). Boron Fertilization Alleviates the Adverse Effects of Late Sowing in Wheat under Different Tillage Systems. Agriculture, 13, 1229. https://doi.org/ 10.3390/agriculture 13061229

12. Lalevic, D., Miladinovic, B., Biberdzic, M., Vukovic, A., Milenkovic, L. (2022). Differences In Grain Yield And Grain Quality Traits Of Winter Triticale Depending On The Variety, Fertilizer And Weather Conditions. Applied Ecology and Environmental Research, 20, 3779­3792. https://doi.org/10.15666/aeer/2005 37793792
13. Rajicic, V., Popovic, V., Perisic, V., Biberdzic, M., Jovovic, Z., Gudzic, N., Mihailovic, V., Colic, V., Duric, N., Terzic, D. (2020). Impact of Nitrogen and Phosphorus on Grain Yield in Winter Triticale Grown on Degraded Vertisol. Agronomy, 10, 757. https://doi.org/10.3390/agronomy10060757
14. Schnepf A., Taylor B., Watts D. et. al. (2021). Chapter 1 – Triticale: A Unique Genetic Resource for Increased Climate Resilience in a Changing World. In A. Belton (Ed.), Advancing Crops for Food, Feed, Fiber and Fuel: Insights from the U.S. Department of Agriculture ARS Crop Germplasm Committees (pp. 3­14). Academic Press. https://doi.org/10.1016/b978-0-12-822751-9.00001-0
15. Tromsiuk V.D., Buhaiov V.D., Bondarenko O.V. Inheritance of fodder and seed productivity characteristics by F1 winter triticale hybrids. Селекція і насінництво.Випуск 123. С.57-74. https://doi.org/10.30835/2413-7510.2023.283650

Бібліографічний опис для цитування:

Корнійчук О.В., Мельничук В.Ю. Вплив мінеральних добрив та технологічних чинників на ріст і урожайність сортів тритикале озимого. Корми і кормовиробництво. 2023. № 95. С. 117-127.https://doi.org/10.31073/kormovvrobnvtstvo202395-10