Фактори, що вивчали, сприяли зростанню врожайності насіння пажитниці багаторічної, зокрема внесення азотних добрив N60, що у середньому за 2017—2018 роки дало змогу отримати урожайність насіння 647 кг/га (на 263 кг/га або 68,7 % більше, ніж на контролі). Проведення вапнування на фоні N60 сприяло зростанню урожайності до 728 кг/га, що на 81 кг/га більше порівняно з варіантом без вапнування та на 344 кг/га більше порівняно з контролем. Різні варіанти бактеризації Мікрогуміном насіння покривної культури (ярого ячменю) чи злакової трави та їх поєднання дало можливість збільшити урожайність насіння на 14—29 кг/га у варіантах без удобрення, на 15—53 кг/га на фоні мінерального удобрення N60 та на 28—60 кг/га при поєднанні вапнування з фоном N60- За роки досліджень найбільш ефективним виявилось бактеризація насіння як пажитниці багаторічної так і ячменю ярого в якості покривної культури. Залежно від фону живлення приріст врожаю складав 29; 53 та 60 кг/га, або 7,7— 8,2 %.
Із різних варіантів обробляння менш ефективною була бактеризація Мікрогуміном насіння пажитниці багаторічної, при якій приріст урожайності складав 14—28 кг/га, що пов’язано з недостатньою забезпеченістю вологою на глибині посіву пажитниці (1,0—1,5 см).
Максимальну урожайність у наших дослідженнях було одержано у варіанті де була проведена бактеризація насіння пажитниці багаторічної і покривної культури біопрепаратом Мікрогумін і під посів були внесені азотні добрива N60 У поєднанні з вапнуванням Са(ОН)2 половиною норми за показником гідролітичної кислотності, що забезпечило урожайність насіння 788 кг/га, що на 404 кг/га або на 105,4 % більше, ніж на контролі. Збільшення врожаю відбувалось в основному за рахунок зростання кількості продуктивних пагонів та збільшення маси 1000 зернівок. Показники енергії проростання та сили росту, від яких безпосередньо залежить величина польової схожості, були вищими у варіантах, де пажитниця багаторічна вирощувалась на фоні азотних добрив N60 У поєднанні з вапнуванням і становила відповідно 76—78; 80—81 %, що на 4—6; 5—7 % більше порівняно з контролем без внесення добрив та без бактеризації насіння.
Автор: В.В. Коновальчук, С.Ф. Антонів, С. І. Колісник кандидати сільськогосподарських наук, О. А. Запрута, В. В. Клочанюк Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН