Винахід відноситься до сільськогосподарського виробництва, галузі заготівлі соковитих кормів для тривалого зберігання і використання як високобілкового соковитого силосованого корму для годівлі жуйних та інших видів тварин.
В годівлі великої рогатої худоби, овець та інших тварин використовують вегетативну масу малопоширених кормових культур, таких як буркун білий, вику озиму, галегу східну, гірчицю білу, перко, редьку олійну, ріпак, свіріпу (Моисеев К.А. Малораспространенные кормовые культуры.-Л.: Колос, 1979. –С.198, 224, 236, Дмитроченко А.П., Пшеничный П.Д. Кормление сельскохозяйственных животных. Л.: Колос, 1975. – с.143, 144, Сарнацький П.Л., Видрін Ю.В., Архипенко Ф.М., Тютюнник М.Г. Нові і мало поширені багаторічні кормові культури. – К.: Урожай, 1986. С.71-72.). Відомий хімічний склад малопоширених культур та його особливості (Томмэ М.Ф. Корма СССР. – М.: Колос 1964. С.448., Даниленко Й.А., Перевозіна О.О., Хімічний склад і поживність кормів. К. : Урожай, 1973. С.-345.) Відома класифікація кормових культур по придатності до силосування, за якої всі культури поділяються на легкосилосуємі, умовно силосуємі та несилосуємі культури ( Богданов Г.А., Привало О.Е. Сенаж и силос. – М.: Колос, 1983 – с. 27-33). Відомі способи подолання негативної дії цукрового дефіциту шляхом використання сумісного силосування з вегетативною масою злакових культур, які містять підвищену концентрацію цукру (Тюльдюков В.А., Кобоев И.В. Бусурманкулов А.Б. Совершенствование технологий заготовки сена и силоса из бобово-злакового травостоя. Кормопроизводство №4, 2001, с.19.) або використанням розчинів органічних або мінеральних кислот (Клиценко Г.Т., Карпусь Н.М., Малиенко А.В., Омельяненко И.П., Юрченко В.К. Заготовка, хранение и использование кормов., к., Урожай,1987 с.- 93-100).
Відомі рекомендації по виготовленню комбінованих силосів багаторічних трав (люцерни), подрібнення качанів кукурудзи молочно-воскової або інших фаз стиглості, моркви, цукрових буряків або гарбузів. При цьому вегетативна маса бобової культури повинна становити біля 30-50% в складі комбінованого силосу.
Недоліком цих рекомендацій є те, що через невисоку степінь повноцінності протеїну компонентів, які використовуються при консервуванні бобових трав, мають занижений вміст лізину та сірковмісних амінокислот: метіоніну та цистіну, протеїнова поживність комбінованого корму понижується, а амінокислотний склад погіршується.
Відома технологія виготовлення силосів з використанням вегетативної маси капустових культур, капусти кормової, перко, ріпаку, редьки олійної.
Відомі недоліки в якості силосної маси, які отримують із вегетативної маси капустяних, низька концентрація сухої речовини та великі витрати поживних речовин в процесі зберігання силосу в зимово-літній період.
- Однією з перспективних кормових культур є галега східна (Galega orientalis Lam.) найбілковіша бобова культура, яка дає 9,5 ц/га перетравного протеїну. Відомо, що галега східна належить до багаторічних бобових рослин, її кормова цінність залишається високою на протязі всього періоду вегетації. Ця кормова культура характеризується високою скоростиглістю і по темпах формування та господарського використання випереджає інші бобові культури на 16-24 дні. (Вавилов П.П., Райт Х.А. Возделывание и использование козлятника восточного. Ленинград, Колос, 1982, с. ).
Динаміка хімічного складу галеги східної по фазах вегетації дана в табл. 1.
Таблиця 1. Хімічний склад вегетативної маси галеги східної
|
Фаза |
Вміст, % в сухій речовині |
|||
|
протеїну |
жиру |
клітковини |
БЕР |
|
|
Стеблування |
22,11 |
1,45 |
33,62 |
36,00 |
|
Гілкування |
20,56 |
1,69 |
32,93 |
37,96 |
|
Бутонізація |
19,07 |
1,89 |
33,08 |
38,83 |
|
Цвітіння |
17,41 |
1,36 |
34,44 |
40,04 |
|
Формування насіння нижнього ярусу |
16,46 |
0,81 |
31,16 |
44,56 |
|
Технічна зрілість |
15,49 |
2,34 |
32,65 |
41,33 |
Цінною біологічною особливістю галеги східної є здатність до активного вегетативного розмноження, в результаті чого травостій з галеги з роками загущується. Міцне прикріплення листя, практично, не обломлюється в процесі сушки, що позитивно впливає на якість кормів і сприяє зменшенню втрат під час заготівлі(Савенко В.С. Козлятник східний: Монографія. –Тернопіль: Економічна думка. –2000. С. – 292).
Відомо, що більшість бобових культур внаслідок низького вмісту цукрів та високої буферності відносяться до групи кормів, які не силосуються.
Відомі методи подолання високої буферності – це підв’ялення рослинної маси, що вимагає додаткових матеріальних витрат або сумісне силосування із злаковими.
По технічній суті і досягнутому результату, цей корм є найбільш близьким до запропонованого корму.
Однак він має ряд недоліків. а саме низький вміст цукрів в бобових і високу буферність, яка долається підв’яленням рослинної маси, що вимагає додаткових матеріальних витрат.
Суть винаходу:
Метою винаходу було подолання буферності вегетативної маси галеги східної шляхом використання її в сумішці із зеленою масою гірчиці білої.
Поставлена мета досягається тим, що гірчиця біла містить в своєму складі фітонциди, які діють бактеріостатично на небажану мікрофлору. Фітонциди типу глікозидів, які за своїм складом близькі до алліцину.
Ефіри тіосульфокислот мають широкий спектр протибактеріальної та фунгіцидної дії, вони проявляють високу активність в якості антисептиків до різних бактерій та грибів.
При використанні для силосування зеленої маси гірчиці білої, як консерванта, можна отримати силос високої якості із різних кормових культур. Крім того, що зелена маса гірчиці містить фітонциди, вона також багата на білок.
При використанні, як силосної сировини, галеги східної та гірчиці білої, у співвідношенні 1:1 отримано високоякісний корм.
При органолептичній оцінці силосу, виготовленого із галеги східної та гірчиці білої, було встановлено, що силос мав приємний слабокислий запах квашених овочів, частинки рослин повністю зберігались і не залишали відбитків при розтиранні в руках, силос.
Дані про концентрацію водневих іонів та органічних кислот наведені в таблиці 2.
Таблиця 2. Вміст органічних кислот та концентрація водневих іонів в силосі
|
Корм |
рН |
Загальна кислотність, % |
Молочна кислота |
Оцтова кислота |
Масляна кислота |
|
Силос із галеги східної та гірчиці білої |
4,66 |
1,33 |
0,83 |
0,31 |
– |
Дані про хімічний склад отриманого силосу наведені в таблиці 3.
Таблиця 3. Хімічний склад та енергетична поживність отриманого силосу
|
Корм |
У повітряно-сухій речовині, % (ПСР) |
У абсолютно-сухій речовині, % (АСР) |
|||||||||||
|
суха речовина |
гігроволога |
АСР у ПСР |
протеїн |
жир |
клітковина |
зола |
БЕР |
протеїн |
жир |
клітковина |
зола |
БЕР |
|
|
Силос із галеги східної та гірчиці білої |
25,00 |
14,16 |
85,84 |
17,81 |
3,62 |
23,95 |
7,34 |
33,12 |
20,75 |
4,22 |
27,90 |
8,55 |
38,58 |
Використання в годівлі запропонованого силосу із галеги східної та гірчиці білої дає можливість:
– знизити затрати на виробництво кормів;
– забезпечити тварин в зимовий період високобілковим кормом, 1 кг сухої речовини якого містить валової енергії 18,62 МДж/кг, обмінної енергії 8,71 МДж/кг, 0,63 к.од. та 156 г перетравного протеїну.