За рахунок генетичного потенціалу та біологічних особливостей сортів на фоні внесення в основне удобрення під покривну культуру половинної норми швидкодіючого вапнякового добрива Са(ОН)2 (пушонка) – 1,2 т/га у поєднанні із застосуванням мінеральних добрив у дозі N30P6oK6o (контроль) формувався урожай насіння лядвенцю рогатого сортів Аякс та Гелон у середньому за 2017—2018 рр. відповідно 367 та 366 кг/га.
Передпосівне обробляння насіння лядвенцю рогатого біологічних препаратів Ризобофіт штаму бактерії Mesorhizobium loti (0,15 л на гектарну норму насіння) сприяло росту насіннєвої продуктивності лядвенцю рогатого сортів Аякс та Гелон на 78 та 87 кг/га або 21,4 і 23,8 % порівняно з контролем і становила відповідно 445 та 453 кг/га внаслідок поліпшення азотного живлення рослин за рахунок фіксації атмосферного азоту, збільшення маси та кількості бульбочкових бактерій симбіотичного апарату на кореневій системі лядвенцю рогатого.
Ефективним виявилось проведення позакореневих підживлень посівів лядвенцю рогатого у фази стеблування та додатково під час бутонізації рослин антистресантом Агрогумат (0,4 л/га), що забезпечило урожайність сортів Аякс та Гелон у середньому за роки досліджень 464 та 467 кг/га, або на 97; 101 кг/га чи 26,6; 27,6% більше порівняно з контролем без проведення позакореневих підживлень. Менш ефективним виявилось проведення позакореневих підживлень препаратами Біосил (0,02 л/га) та Амінокат ЗО (0,6 л/га).
Найбільший вплив на формування генеративних органів (бобів) спостерігали при проведенні позакореневих підживлень антистресантом Агрогумат (0,4 л/га). Внесення його на посівах лядвенцю рогатого у фази стеблування та бутонізації супроводжувалось зростанням цього показника на 37 та 51 шт. або на 19,2—52,1 % порівняно з контролем.
Передпосівне обробляння насіння лядвенцю рогатого сорту Аякс бактеріальним препаратом Ризобофіт (штам бактерії Mesorhizobium loti) – 0,15 л на гектарну норму насіння позитивно впливало на розвиток бульбочкових бактерій. Це сприяло формуванню найбільшої їх загальної кількості на одній рослині: у фази стеблування – 174 шт., початок цвітіння – 241 шт. Маса їх у ці фази становила відповідно 311 та 1165 мг. Тоді як на контролі без передпосівного обробляння насіння ці показники були нижчими і становили відповідно 109, 209 шт. і 120, 773 мг.
Посівні властивості насіння лядвенцю рогатого, зокрема сила росту була найвищою (56; 55 %) на варіантах із проведенням позакореневих підживлень антистресантом Агрогумат, що було на 7 % більше порівняно з контролем.
Автор: О. А. Запрута, В. В. Коновальчук, В. В. Клочанюк, С. Ф. Антонів, С. І. Колісник, кандидати сільськогосподарських наук, Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН