Опис
Квасоля – цінна продовольча бобова культура. Насіння її містить 20-30% білка, близько 2,5% жиру, 50-60 % крохмалю і до 4,5% цукру. Білок квасолі за своїм складом близький до білків м’яса.
Квасоля є добрим попередником для ярих, а на півдні й для озимих культур. Її можна вирощувати у повторних посівах, висіваючи після озимих на зелений корм, а також в ущільнених посівах з кукурудзою, картоплею тощо, зокрема на присадибних ділянках.
Походить квасоля (крупнонасінні види) з Південної Америки, а дрібнонасінні (маш, адзукі) – з Південної Азії.
До України квасолю завезли на початку XVIII ст. як декоративну рослину, а пізніше її почали вирощувати як овочеву культуру. Уже в працях одного з перших російських агрономів А.Т. Болотова висвітлювалися особливості агротехніки квасолі.
Квасолю вирощують для одержання зеленого насіння під назвою «флажоль» і зелених плодів – «лопаток». Для вирощування на «лопатку» придатні лише, так звані спаржеві, або цукрові сорти квасолі, в оплодні яких відсутній твердий пергаментний шар. Сорти з пергаментним шаром називають лущильними і вирощують лише на зелене або стигле насіння.
Світова площа квасолі становить понад 25 млн. га. Найбільші площі її в Індії, Бразилії, Мексиці, СІЛА, Угорщині, Болгарії, Румуни. В Україні квасолю здавна вирощують у південних і лісостепових районах на площі 25 тис. га.
Детально подано сучасні технології вирощування сої, зокрема підбір попередників, обробіток грунту, підготовка насіння, система удобрення, особливості сівби, використання засобів захисту рослин у PDF файлі, який буде доступним на сторінці Завантаження у розділі Мій кабінет.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.