Горох

Опис

Горох вирощують головним чином як продовольчу і кормову культуру. Насіння гороху в середньому містить до 28% білка, 52% вуглеводів, 1,6% жиру, 2,5-3% зольних речовин. Білок гороху засвоюється краще, ніж білок пшениці, що пояснюється більшим вмістом і кращим співвідношенням в ньому амінокислот. В білку гороху міститься 4,7% лізину, 11,4% аргініну, тоді як у складі білка пшениці – тільки 2,32% лізину та 3,6% аргініну. Проте біологічна цінність білка гороху дещо погіршується із-за недостатнього вмісту метіоніну і триптофану. У 100 г його зерна міститься 336 калорій (в 100 г пшениці – 347, яловичини – 171). Білка приблизно стільки ж, як і в сирому м’ясі.

Насіння гороху добре розварюється, а продукти харчування із нього відзначаються високою поживністю і приємними смаковими якостями. На продовольчі цілі використовуються горохові крупи, борошно, консервоване насіння і недозрілі боби цукрового гороху. В зеленому недозрілому насінні («зелений горошок») і недозрілих плодах овочевих сортів гороху міститься до 25-30% цукру, багато вітамінів (А, В, В₂, С) і мінеральних речовин.

Зерно гороху використовують як концентрований корм і як білковий компонент для комбікормів. В 1 кг зерна міститься 1,17 корм. од. і 180-240 г перетравного протеїну, а в 1 кг зеленої маси – 0.13 корм. од. і 25 г білка. На корм тваринам використовують зелену масу, сіно, а також солому гороху, кормова цінність яких, завдяки високому вмісту білка, значно вища, ніж злакових культур. Горохо-злакові суміші використовують для приготування силосу, трав’яної муки, на зелений корм.

При високій агротехніці горох залишає в ґрунті 50-70 кг/га азоту і є добрим попередником для зернових культур. Має значення як парозаймаюча і сидеральна культура.

Введений в культуру, очевидно, разом із пшеницею, ячменем, просом, бобами. Батьківщиною гороху посівного вважають Середню Азію – райони між Середземномор’ям і Гімалаями. В середземноморських країнах (Іспанія, Італія, країни Ватіканського півострова) був відомий за 5 тис. років до н.е. На території України з’явився, ймовірно, в III—II тисячолітті до н. е., про що свідчать археологічні розкопки на території Чернівецької та Івано-Франківської областей.

Виробництво зерна гороху за останні 14 років збільшилось майже в 1,8 рази. Світова площа посіву його 14-15 млн. га. Високими темпами воно зростає у Франції, Україні, Канаді, інших країнах. В Україні посівні площі суттєво зменшилися і, згідно даних Держкомстату України, становлять близько 350 тис. га. Найбільші посівні площі зосереджені в Лісостепу (55% від загальної посівної площі). Вирощують горох в Степу (25% посівних площ) і Поліссі (до 20%).

Детально подано сучасні технології вирощування гороху, зокрема підбір попередників, обробіток грунту, підготовка насіння, система удобрення, особливості сівби, використання засобів захисту рослин у PDF файлі, який буде доступним на сторінці Завантаження у розділі Мій кабінет.