Оцінка трансферу інноваційних розробок за багатофакторним методом

У провідних країнах світу наукоємне виробництво є джерелом економічного зростання. Одним із найважливіших факторів розвитку  підприємств є використання науково-технологічних інновацій. В результаті дослідження, розроблення, проектування, виробництво й ринок об’єднуються в інноваційній діяльності і стають єдиною системою. Інновація у виробництві є одним із елементів стимулювання економіки. Етап  людської діяльності від ідеї до створення інноваційного продукту чи продукції та впровадження (трансфер) їх у виробництво є інноваційною діяльністю.

Згідно Закону України  «Про інноваційну діяльність» від 04.07.2002 за № 40-ІV «… інноваційна діяльність – це діяльність, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоспроможних товарів і послуг».

На думку С. А. Володіна «інноваційна діяльність є одночасно економічним явищем і процесом. Як економічне явище інноваційна діяльність є формою економічних відносин під час створення й реалізації конкретних новацій. Інноваційна діяльність як процес – це послідовність дій  від пошуку нової ідеї до її втілення у конкретний інноваційний проект та отримання прибутку». На думку автора, інноваційна діяльність повинна розвиватися на підприємницьких засадах і ставити за мету отримання прибутку [2].

Інноваційні відносини, які пов’язанні зі створенням, комерціалізацією й охороною об’єктів права інтелектуальної діяльності, є складовою системи договірних (господарських) відносин, пов’язаних із реалізацією прав власності та є сукупністю реальних фактів загальнолюдських інтелектуальних надбань і новацій, втілених у наукових і технологічних процесах,  які регулюються відповідними нормативно-правовими документами.

На думку М. В. Чорної «інноваційна діяльність – це діяльність зі створення, впровадження та комерціалізації наукових розробок, яка, за умов принципової новизни результату та випередження конкурентів у часі, забезпечує інноватору надприбуток і надає монопольне положення на певний період часу» [4]. Так, результати наукової (науково-технічної) діяльності стають джерелом не тільки прибутків, а й надприбутків. Тобто вони є новими товарами, які мають ціну та відповідають вимогам ринку.

У зв’язку з цим важливого значення, як у виробничій сфері, так і в науковій, набуває проблема об’єктивної оцінки сучасних завершених наукових розробок за придатністю до їх використання в агроформуваннях різних форм власності. Наявності науково-технічних і конструкторських показників завершеної розробки з чітким техніко-економічним обґрунтуванням або відомостей про потенційну результативність розробки, замало [5]. Оцінювання об’єкту за однією або двома ознаками не дає змоги повною мірою охарактеризувати й визначити його рейтинг серед інших подібних об’єктів. Для досягнення економічного ефекту оцінку об’єкту потрібно проводити за багатьма характерними показниками, які в процесі оптимізації можуть бути цілком протилежні. Виникає потреба визначення певного оптимізованого положення, в якому об’єкт характеризувався б рівною мірою за всіма показниками (компроміс Парето) [2].

В системі Національної академії аграрних наук України на базі наукових установ щорічно розробляється, випробовується та впроваджується кілька сотень інноваційних розробок з різним рівнем економічної ефективності для різних галузей народного господарства. При цьому розробки по-різному можуть проявляти себе в ринкових умовах, що обумовлює значну варіабельність характерних показників їх оцінки тощо [6]. У зв’язку з цим, значної актуальності набувають питання з визначення інноваційних розробок, найбільш адаптованих для використання у виробничій сфері.

Методика досліджень.

Для дослідження було відібрано десять завершених інноваційних розробок Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН, які впроваджувались в агроформуваннях Вінницької області протягом останніх двох років (табл. 1). Для найбільш об’єктивної багатофакторної оцінки інноваційних розробок було вибрано 7 критеріїв: рівень бюджетного фінансування (тис. грн), кількість залученого персоналу (чол.), тривалість ведення дослідження (років), кількість проведених рекламно-інформаційних заходів (конференцій, виставок, презентацій, консультацій) (шт.), кількість опублікованих матеріалів (рекомендацій, буклетів, статей тощо) (шт.), кількість ОПІВ захищених охоронними документами (шт.), кількість укладених угод на впровадження розробки (шт.), кількість укладених ліцензійних угод (шт.), сума надходження коштів від використання розробки (тис. грн) (табл. 2).

Таблиця 1

Перелік завершених інноваційних розробок  Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН

У зв’язку з нерівномірністю значень різних характерних показників самих розробок, нами проведено попарне порівняння відібраних основних критеріїв з точки зору їхньої важливості для трансферу інноваційних розробок у виробництво. Для цього використано методичні рекомендації щодо багатофакторної оцінки рослин Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН [3] та матеріали посібника «Статистика в науке и бизнесе» [1].

Спочатку проведено попарне порівняння кожного критерію щодо важливості з подальшим виявленням міри важливості, визначенням їх вектора (min або max); сумування векторів із визначенням відповідного коефіцієнта ефективності для кожної інноваційної розробки та їх подальше сортування для формування рейтингу. Для швидкого виконання розрахунків використано програму MS Excel із додатковими макросними алгоритмами Ch_weight і OptObjCh.

Таблиця 2

Характеристика інноваційних розробок Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН за основними критеріями

Результати досліджень.

За результатами аналізу десяти інноваційних розробок Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН (табл.1) нами відмічено широкий діапазон показників і критеріїв, що характеризують розробки. В результаті попарного порівняння основних критеріїв інноваційних розробок, встановлено міру їх значимості для трансферу розробок у виробництво (рис.). Найважливішим критерієм під час здійснення добору виявився рівень надходження коштів. Рівень його значимості серед інших критеріїв, що вивчались, становив 0,22. Тоді, як критерій «укладено ліцензійних угод» мав 0,18, а критерії оцінки «рівень бюджетного фінансування», «кількість отриманих охоронних документів», «кількість укладених угод на впровадження розробки» – 0,13. Міра значимості інших критеріїв була нижчою за 0,10.

Також слід зазначити, що оцінюючі критерії «рівень надходження коштів», «кількість укладених угод про впровадження розробки», «кількість укладених ліцензійних угод» мали вектор (max) на збільшення показника, а критерії «рівень бюджетного фінансування», «кількість залученого персоналу», «тривалість ведення дослідження» мали вектор (min) на зменшення показника.

    Рис. Рівень значимості критеріїв оцінки інноваційних розробок

Отже, за результатами першого етапу оцінки інноваційних розробок встановлено, що високої значимості набувають розробки, які забезпечують високі показники надходження коштів, укладання ліцензійних угод, мають охоронні документи, що підтверджують права власності.

Використовуючи показники міри значимості кожного з критеріїв оцінки інноваційних розробок, нами визначено коефіцієнт ефективності кожної окремої розробки за сумою факторів. Для визначення відповідного коефіцієнта ефективності використано методичні підходи щодо багатофакторної оцінки рослин, що є найбільш об’єктивним чинником для швидкого вирішення складних наукових і виробничих завдань.

За результатами оцінки багатофакторним методом встановлено рейтинг інноваційних розробок за коефіцієнтом ефективності (табл. 3).

Таблиця 3

Рейтинг інноваційних розробок  Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН за коефіцієнтом ефективності

Найвищі коефіцієнти ефективності 0,56 і 0,43 виявлено в розробок № 5 і №7 (сорти сої та гречки). Технологічні інновації (розробки №1 та №2) мали найнижчі показники ефективності  на рівні 0,21 та 0,23  відповідно.

Висновки.

При оцінюванні інноваційних розробок доцільно використовувати метод багатофакторної оцінки, викладений в статті.

Метод багатофакторної оцінки інноваційних розробок дає змогу оцінити доцільність їх трансферу у виробництво.

За результатами оцінювання найбільшої  уваги заслуговують  розробки, в яких коефіцієнт ефективності за сумою критеріїв перевищує значення 0,3 (Розробки №№ 5, 7, 8, 10, 6).

Отже, найближчими роками значної затребуваності для виробничої сфери Вінницької області набувають нові вітчизняні скоростиглі сорти сої, люцерни посівної, гороху посівного та методи інтенсифікації технологій їх вирощування. Також актуальним є впровадження технологій створення та раціонального використання культурних пасовищ для молочного скотарства та заготівля кормів для стійлового періоду.

Автори: Б. Д. Каменщук кандидат с.-г. наук, Ю. М. Носенко, Л. М. Братчук, О. В. Вербова, К. І. Шейко

Література

1. Лапач С. М., Чубенко А. В., Бабич П. Н. Статистика в науке и бизнесе. /Лапач С. М., Губенко А. В., Бабич П. М. – Київ: МОРІОН, 2002. – 640 с.;
2. Володін С.А. Теоретико-методологічні та організаційні засади інноваційного провайдингу на наукоємному аграрному ринку / С.А.Володін – Київ: ЗАТ „Нічлава”, – – 384 с.
3. Методичні рекомендації щодо багатофакторної оцінки рослин // В. Ф. Петриченко, В. С. Задорожний, Б. Д. Каменщук та ін. – Вінниця, Інститут кормів НААН. – 2011. – 24 с;
4. Чорна М. В. Оцінка ефективності інноваційної діяльності підприємств: Ч45 монографія / М. В. Чорна, С. В. Глухова. – Харків: ХДУХТ, – – 210 с.
5. Питання розвитку теорії та практики обліку і аналізу інноваційної діяльності підприємств / О. Кантаєва // Бухгалтерський облік і аудит. – – №4. – С. 25-31.
6. Оценка и учет инновационного потенциала регионов / И.Н. Рыкова // Современная наука. – 2012. – №2. [Електронний ресурс] – Режим доступу: www.vipstd.ru/nauteh/index.php/-ep12-02/391-a.