Зернові культури поділяються на такі біологічні форми: озимі, ярі, дворучки.
для проходження стадії яровизації в початковий період росту потребують низьких температур (від 0 до +10 °С) впродовж 20-40 днів при осінньому освітленні. Тому їх сіють восени, а врожай зерна одержують після перезимівлі – літом. При сівбі навесні вони кущаться і не формують стебел і колосся. Читати далі Загартування озимих зернові культури
Ячмінь ярий є однією із основних сільськогосподарських культур. Його площі посівів сягають понад 1,6 млн га [і]. Зерно ячменю – цінний концентрований корм для тварин, сировина для пивоваріння та виробництва перлової і ячної круп, а також його широко застосовують у спиртовій, кондитерській та інших галузях легкої промисловості [2]. Однак досягнутий рівень його культивування не повною мірою задовольняє потреби народного господарства у високоякісному пивоварному, продовольчому та фуражному зерні.
Початок пошуку оптимізації мінерального живлення рослин визначається ще за давніх часів. Спостерігаючи за польовими культурами, наші предки, робили відповідні висновки і збільшували врожаї за рахунок впровадження сівозмін та удобрення полів органічними відходами, похідними життєдіяльності тварин (гноєм). Такий тип удобрення сприяв збільшенню засмічення угідь бур’янами і з часом поставала інша проблема, боротьби з ними, що і стало початком виникнення різноманітних хімічних засобів захисту та удобрення. Читати далі Альтернативні рішення у живлення рослин сільськогосподарських культур
Застосування біологічного препарату є одним із основних шляхів екологічно безпечного землеробства. Вони дають змогу компенсувати дефіцит природних мікроорганізмів у рослині та ґрунті втрачених в результаті надмірної хімічної обробки землі [1]. Тому вважається, що їх використання це один із найкращих шляхів зменшення забруднення довкілля та покращення відтворення родючості ґрунту. З огляду на це, на сьогодні є необхідність використання біопрепаратів як на початкових етапах розвитку культури так і для підживлення їх в період вегетації [2]. Нами було проведено дослідження впливу застосування біопрепарату Хатаке (Hatake) на посівах кукурудзи. Вищезгаданий препарат для випробувань було нам люб’язно надано ТОВ «Санагро Україна» в рамках наукової співпраці. Читати далі Дослідження впливу застосування біологічного препарату Хатаке (Hatake) на посівах кукурудзи
Сьогодення економіки України базується на виробництві аграрного сектора, в якому основна роль належить галузі рослинництва. Широке застосування мінеральних азотних добрив у рослинництві гальмується доволі високою вартістю та енергетичними затрати на їх застосування, що в умовах нинішньої ситуації спонукає дослідників до пошуку альтернативних шляхів забезпечення сільськогосподарських культур необхідними сполуками азоту. Одним із таким шляхом є його екологічні біологічна фіксація з повітря грунтовими мікроорганізмами, які здатні зв’язувати молекулярний азот атмосфери й перетворювати його на сполуки, придатними для засвоєння сільськогосподарськими рослинами. Читати далі Екологічні азотфіксуючі системи у посівах бобових культур
Американська компанія-виробник гумінових та фульвово кислот Humic Growth Solutions для створення своїх препаратів бере лише гумати найвищої якості та інші інгредієнти з чистотою на рівні харчових продуктів, які використовуються в процесі рідких екстракцій. Видобуті рідкі концентрати стають «активованими» і легко доступними у всіх типах ґрунтів. Читати далі Найкращі гумати у світі
Позакореневе живлення рослин. Деякі елементи мінерального живлення, які звичайно поглинаються коренями, можуть вбиратися і листками, якщо наносити їх на листки у вигляді розчинів. Це явище називається позакореневим живленням. Читати далі Позакореневе живлення рослин
У природних умовах концентрація ґрунтового розчину незасолених ґрунтів коливається від 0,02 до 0,2%. Краще засвоюються іони елементів живлення з розчинів помірно підвищених концентрацій. Підвищення концентрації ґрунтового розчину збільшує його осмотичний тиск і затрудняє надходження води і елементів живлення в рослину. Читати далі Фактори, які впливають на доступність елементів живлення з ґрунту.
Широке застосування мінеральних азотних добрив у рослинництві гальмують доволі високі енергетичні затрати на їх виробництво, що в умовах нинішньої світової фінансової кризи спонукає дослідників до пошуку альтернативних шляхів забезпечення сільськогосподарських культур необхідними сполуками цього елемента. Саме таким шляхом є його біологічна фіксація з повітря мікроорганізмами, здатними зв’язувати молекулярний азот атмосфери й перетворювати його на сполуки, придатні для засвоєння рослинами. Читати далі Сучасний стан досліджень біологічної фіксації азоту 75 грн/га
Живлення рослин – це процес переходу речовин із навколишнього середовища (повітря, ґрунту) до складу рослин. Розрізняють:
Читати далі Надходження елементів мінерального живлення рослин 200 грн/га
