Опубліковано

Фактори, які впливають на доступність елементів живлення з ґрунту.

рН

1. Концентрація ґрунтового розчину. 

У природних умовах концентрація ґрунтового розчину незасолених ґрунтів коливається від 0,02 до 0,2%. Краще засвоюються іони елементів живлення з розчинів помірно підвищених концентрацій. Підвищення концентрації ґрунтового розчину збільшує його осмотичний тиск і затрудняє надходження води і елементів живлення в рослину. Читати далі Фактори, які впливають на доступність елементів живлення з ґрунту.

Опубліковано

Сучасний стан досліджень біологічної фіксації азоту 75 грн/га

microbiolog

Широке застосування мінеральних азотних добрив у рослинництві гальмують доволі високі енергетичні затрати на їх виробництво, що в умовах нинішньої світової фінансової кризи спонукає дослідників до пошуку альтернативних шляхів забезпечення сільськогосподарських культур необхідними сполуками цього елемента. Саме таким шляхом є його біологічна фіксація з повітря мікроорганізмами, здатними зв’язувати молекулярний азот атмосфери й перетворювати його на сполуки, придатні для засвоєння рослинами. Читати далі Сучасний стан досліджень біологічної фіксації азоту 75 грн/га

Опубліковано

Надходження елементів мінерального живлення рослин 200 грн/га

живлення сои

Живлення рослин – це процес переходу речовин із навколишнього середовища (повітря, ґрунту) до складу рослин. Розрізняють:

  1. Повітряне живлення – живлення СО2 у процесі фотосинтезу;
  2. Кореневе живлення – надходження в рослини води й поживних елементів з ґрунту через коріння (мінеральне живлення);
  3. Позакореневе живлення – нанесення елементів живлення у вигляді слабких водних розчинів на листкову пластинку рослин.

Читати далі Надходження елементів мінерального живлення рослин 200 грн/га

Опубліковано

Фізіологічна роль молібдену (Mo) кобальту (Co), йоду (J), хлору (Cl), титану (Ti)

ogirok Mo

Молібден бере участь у синтезі амінокислот і білків, регулює процес трансформації азоту в рослині. Він відіграє важливу роль у фіксації молекулярного азоту з атмосфери бульбочковими та вільноіснуючими азотфіксуючими бактеріями. Молібден входить до складу нітроредуктази і бере участь у відновленні нітратів до нітритів та нітрогенази – ферменту, що відповідає за зв’язування азоту атмосфери при біологічній фіксації. Крім того, молібден бере участь у вуглеводному, азотному і фосфорному обмінах, синтезі вітамінів і хлорофілу, підвищує інтенсивність фотосинтезу. Читати далі Фізіологічна роль молібдену (Mo) кобальту (Co), йоду (J), хлору (Cl), титану (Ti)

Опубліковано

Фізіологічна роль міді (Cu)

нестача міді

Мідь входить до складу ферментів, активізує вуглеводний і білковий обмін. Позитивно впливає на фотосинтез та синтез білка. Цей елемент підсилює інтенсивність дихання рослин. Велике значення вона відіграє у формуванні генеративних органів, впливає на розвиток і будову клітин рослин, підвищує стійкість до грибкових та бактеріальних хвороб, збільшує стійкість до вилягання. Елемент приймає участь в зміцненні клітинної стінки, таким чином впливаючи на її міцність та здатність протидіяти впливу негативних факторів. Читати далі Фізіологічна роль міді (Cu)

Опубліковано

Фізіологічна роль цинку Zn

pschenuzia Zn

Цей елемент має великий вплив на окислювально-відновлювальні процеси швидкість яких при його дефіциті помітно знижується; має місце порушення процесів перетворення вуглеводнів. Концентруючись у ядрі та мітохондріях, цинк бере участь в поділі клітин та формуванні мітохондрій. Впливає на синтез і вміст вуглеводнів, фосфоліпідів, органічних кислот, фенолів. Важливою фізіологічною функцією цинку являється його участь у синтезі гормону росту – ауксину, тому не випадково він накопичується в молодих тканинах та зародку. Застосування цинкових добрив збільшує вміст аскорбінової кислоти, сухої речовини та хлорофілу. Читати далі Фізіологічна роль цинку Zn

Опубліковано

Фізіологічна роль дефіциту бору (В)

yabluko B

Бор впливає на значну кількість фізіолого-біохімічних процесів. Має величезне значення дефіциту бору у синтезі вуглеводів, їх перетворенні і перенесенні. Він активує білковий обмін, синтез і функції нуклеїнових кислот та енергетичні процеси в клітинах. Бор сприяє синтезу стимуляторів росту, зумовлює активність ферментів, нагромадження у рослинах вітамінів. Він сприяє синтезу хлорофілу та асиміляції СО2, впливає на ріст та розвиток кореневої системи, особливо молодих коренів і формування квіток, пилку, запилення, насіннєву продуктивність, на розвиток точки росту (зокрема, клітин меристеми). Читати далі Фізіологічна роль дефіциту бору (В)

Опубліковано

Фізіологічна роль марганцю (Mn)

pschenuzia Mn

Марганець входить до складу активних груп 10 ферментів, що каталізують різні ланки метаболічних процесів. При його наявності також підвищується активність багатьох ферментів, що беруть участь у фотосинтезі, диханні, відновленні нітратів, нітритів та гідроксиламіну. Він впливає на синтез амінокислот, поліпептидів, багатофракційних білків і вітамінів, ростові процеси. Сприяє вибірковому поглинанню іонів з навколишнього середовища. Читати далі Фізіологічна роль марганцю (Mn)

Опубліковано

Фізіологічна роль дефіцит заліза (Fe)

polunitza

Заліза бере участь в обміні речовин та перетворенні енергії, регулюючи процеси окислення і відновлення складних органічних сполук завдяки здібності легко переходити з двовалентного у тривалентний стан та навпаки. Залізо зі специфічними білками утворює залізо-протеїди, які є основою ферментів цитохромної системи і відіграють важливу роль у процесах дихання. Залізовмісний білок – феродоксин бере участь у фотосинтезі та перетворенні азотних речовин. Читати далі Фізіологічна роль дефіцит заліза (Fe)

Опубліковано

Чутливість сільськогосподарських культур до мікроелементи

мікродобриво

Відомо, що мікроелементи відіграють величезну роль у формуванні врожайності і якості зерна. Сільськогосподарські культури потребують різний асортимент та кількість мікроелементів (табл. 1). Бобові мають високу потребу в першу чергу в молібдені та кобальті, зернові – у марганці та міді, кукурудза – у цинку, цукровий буряк – у борі, соняшник добре реагує на внесення бору і міді, ріпак – на бор і марганець. Читати далі Чутливість сільськогосподарських культур до мікроелементи