Категорія: Агроноватика

Фактори, що вивчали, сприяли зростанню врожайності насіння пажитниці багаторічної, зокрема внесення азотних добрив N60, що у середньому за 2017—2018 роки дало змогу отримати урожайність насіння 647 кг/га (на 263 кг/га або 68,7 % більше, ніж на контролі). Проведення вапнування на фоні N60 сприяло зростанню урожайності до 728 кг/га, що на 81 кг/га більше порівняно з варіантом без вапнування та на 344 кг/га більше порівняно з контролем. Читати далі Вплив обробляння насіння біопрепаратом Мікрогумін на урожайність та посівні якості насіння пажитниці багаторічної

У результаті досліджень, проведених на сірих лісових ґрунтах в умовах 2016—2018 років встановлено, що насіннєва продуктивність костриці тонколистої сорту Барва на контролі без позакореневих підживлень на фоні основного удобрення N60P45K45 становила 356 кг/га. Проведення ефективність підживлення у фазі виходу в трубку карбамідом (5 кг/га); Плантафолом (2); Брексіл Міксом (2 кг/га) збільшувало урожайність у середньому за роки досліджень на 43; 28; 45 кг/га, або відповідно на 12,1; 7,9; 12,6 %, порівняно з контролем. При цьому ефективність позакореневого підживлення збільшувалась при поєднанні карбаміду (5 кг/га) з мікродобривом Брексіл Мікс (2 кг/га); Плантафолу (2 кг/га) з Брексіл Мікс (2 кг/га) та карбаміду (5 кг/га) з Плантафолом (2 кг/га) на 71; 79; 88 кг/га або відповідно на 19,9; 22,2; 24,7 %. Найбільший урожай (444 кг/га) одержаний при проведенні позакореневого підживлення карбамідом (5 кг/га) у поєднанні з Плантафолом (2 кг/га). Читати далі Ефективність позакореневого підживлення мінеральними та водорозчинними добривами при вирощуванні насіння костриці тонколистої

За рахунок генетичного потенціалу та біологічних особливостей сортів на фоні внесення в основне удобрення під покривну культуру половинної норми швидкодіючого вапнякового добрива Са(ОН)2 (пушонка) – 1,2 т/га у поєднанні із застосуванням мінеральних добрив у дозі N₃₀P_6oK_6o (контроль) формувався урожай насіння лядвенцю рогатого сортів Аякс та Гелон у середньому за 2017—2018 рр. відповідно 367 та 366 кг/га.

Передпосівне обробляння насіння лядвенцю рогатого біологічних препаратів Ризобофіт штаму бактерії Mesorhizobium loti (0,15 л на гектарну норму насіння) сприяло росту насіннєвої продуктивності лядвенцю рогатого сортів Аякс та Гелон на 78 та 87 кг/га або 21,4 і 23,8 % порівняно з контролем і становила відповідно 445 та 453 кг/га внаслідок поліпшення азотного живлення рослин за рахунок фіксації атмосферного азоту, збільшення маси та кількості бульбочкових бактерій симбіотичного апарату на кореневій системі лядвенцю рогатого. Читати далі Насіннєва продуктивність лядвенцю рогатого залежно від дії біологічних препаратів

У кормовиробництві використання різних видів та сортів злакових і бобових однорічних культур забезпечує виробництво високоякісної рослинної сировини незважаючи на стресові ситуації, що спостерігаються упродовж вегетаційного періоду. При дотриманні вимог щодо технологічних заходів способу вирощування, створені агрофітоценози забезпечують більш дружні сходи, стійкість посіву від вилягання та боротьбу з бур’янами [14]. Вони, завдяки ярусному розміщенню листкової поверхні [1] та біологічної взаємної стимуляції у посівах [2], найбільш ефективно використовують вологу, поживність ґрунту та сонячну енергію [8]. Читати далі Зміна ростових процесів однорічних культур залежно від способу вирощування, норм висіву та удобрення

Серед багаторічних бобових трав безперечна перевага надається найбільш широко розповсюдженій люцерна посівна, яка забезпечує одержання дешевих високоякісних кормів та збереження і підвищення родючості грунту.

За сучасних умов розвитку сільськогосподарського виробництва важливу роль відіграє проведення досліджень з поглибленим вивченням біологічних особливостей рослин з врахуванням агротехнічних прийомів вирощування [9], а саме норм висіву та ширини міжряддя. Дослідження показали, що за норми висіву, насіння 12 кг/га і ширини міжряддя 0,45 м у люцерни збільшувалась кількість стебел, урожайність вегетативної маси та відсоток облиствленості [5]. Читати далі Формування облиствленості люцерна посівної за фазами росту і розвитку

Актуальність теми досліджень біологічних препаратів на посівах сої.

Соя (Glicine hispida (Moench) Мах) є основною зернобобовою культурою у світовому землеробстві, у її насінні міститься 30—55 % білка, 13—26 % жиру, 20—32 % крохмалю, а також багато вітамінів, макро- та мікроелементів, вона має велике продовольче, технічне, кормове та агротехнічне значення [4].

На світовому ринку попит на сою постійно зростає, тому площі посівів, врожайність та валовий збір цієї культури постійно збільшуються – за останні 50 років світове виробництво сої зросло в 9 раз і на сьогоднішній день становить більше 350 млн т. Незмінно лідерами із вирощування зерна цієї культури є СІЛА, Бразилія, Аргентина, які в 2017 році зібрали рекордні 286 млн т сої, що становить більше 82 % її світового виробництва [8]. Читати далі Ефективність біологічних препаратів на посівах сої

Підвищення конкурентоздатності сільськогосподарської галузі в Україні може відбуватися завдяки поліпшенню економічної ефективності самого виробництва. Також одним із головних факторів успіху товаровиробника є постійне підвищення рівня конкурентоспроможності виробленої продукції. Також за останні роки відбулися значні зміни погодно-кліматичних умов, зокрема кількість екстремальних, посушливих років зросла. Читати далі Економічна ефективність вирощування гібридів кукурудзи на зерно за різних технологій обробітку ґрунту

Соя (Glycine hispida Moench.) – перспективна зернобобова культура, яка може вирішити проблему рослинного білка і жиру, поліпшити азотний баланс ґрунту і збільшити виробництво харчових продуктів. Вона виносить з ґрунту значну кількість поживних речовин, тому потребує збалансованої системи удобрення з урахуванням біології сорту і наявних ґрунтово- кліматичних ресурсів [1]. Читати далі Вплив листкових підживлень бактеріальними добривами на продуктивність сої

Однією з причин розбалансованості системи мінерального живлення сої є доступність елементів живлення, яка визначається вмістом їх розчинних форм. Фактори, що впливають на доступність елементів живлення рослин: реакція грунтового розчину, наявність цих елементів живлення в Грунті, вологість Грунту та сортові особливості. Від перебігу хімічних, фізико- хімічних та біологічних процесів у Грунтовій системі залежить зниження доступності елементів за певної реакції Грунтового розчину: утворення нерозчинних сполук, зниження або збільшення рухливості елементів, збільшення конкуренції з іншими іонами. Читати далі Особливості симбіотрофного живлення та формування урожайності сортів сої в умовах Лісостепу правобережного