Агроноватика це трансформація наукових ідей. Це авторський ресурс, який створено і підтримується з метою розповсюдження сучасних знань та оригінальних товарів в аграрному середовищі. На нашу думку знання, розробки, результати роботи мають бути використанні і впровадженні, а не залишатись накопиченим баластом архівів та комп’ютерних вінчестерів. До вашої уваги пропонується розробки, продукти біотехнологій, інокулянти, добрива, біопрепарати, сумішки, книги, накопиченні знання і нові ідеї авторів, які значний час працювали в аграрному середовищі, аграрній науці, інноваційній сфері. На даному ресурсі напрацювання розміщені у вигляді готових продуктів для продажу, презентацій, програм розрахунку, статей, книг, ідей, цікавих посилань та ін. За для більш детального ознайомлення і надання консультації, Ви можете написати електронного листа автору матеріалів або автору сайта akademia_soya@ukr.net. Звертайтесь, пишіть, ми раді Вам допомогти. Подані розробки та ідеї можливо використовувати для подальших наукових досліджень, написання блогів, побудови бізнесу.
Сірка входить до складу майже всіх білків, оскільки низка амінокислот (цистеїн метіонін тощо) є сірковмісними. Вона бере участь у деяких окисно-відновних процесах, сірковмісними є окремі вітаміни групи В і вітамін Н. Сірковмісні органічні речовини підтримують нормальний хід поділу клітин і ріст молодих тканин, впливають на вміст хлорофілу в листках. Залізосіркобілки є важливими при переносі електронів у реакціях фотосинтезу і азотфіксації. Читати далі Фізіологічна роль сірки (S)
Магній є обовязковою складовою частиною хлорофілу. Він також бере участь у процесі біосинтезу хлорофілу, активації і зв’язування ензимів, енергетичному забезпеченні клітини. Деяка кількість його входить до складу запасної речовини фітину і разом з кальцієм до складу пектинових речовин клітинних оболонок. Магній у вигляді іонів у клітинному соку підтримує осмотичний потенціал клітин. Дефіцит магнію не забезпечує переміщення фосфору у рослинах, процеси дихання, перетворення азоту в білок. Має активуючу дію на низку ферментів, у першу чергу тих, що забезпечують білковий і вуглеводний обміни. Читати далі Фізіологічна роль дефіцит магнію (Mg)
Кальцій істотно впливає на структуру та загальний фізико-хімічний стан протоплазми, будову та проникність мембран та клітинних оболонок. Підтримуючи структуру клітинних мембран плодів та овочів, кальцій запобігає передчасному старінню і, як наслідок, покращуються можливості зберігання і транспортування плодів. Кальцій також необхідний рослині для створення нуклеїнових кислот, з ним тісно пов’язані фотосинтез та енергетичний обмін. Він підвищує в’язкість цитоплазми, сприяючи цим кращій жаростійкості рослин, забезпечує добрий розвиток кореневої системи, сприяючи формуванню більшої кількості кореневих волосків, за допомогою яких із ґрунту до рослин надходить основна маса води й розчинених у ній поживних речовин. Наявність кальцію у ґрунті нормалізує буферність ґрунтового розчину, сприяє прискоренню розкладання запасних білкових речовин під час проростання насіння, посилює обмін речовин, позитивно впливає на перетворення азотовмісних сполук у рослинах. Читати далі Фізіологічна роль кальцію (Са)
Калій головний складник, що підвищує врожайність, якість та стійкість рослин до стрес-факторів. Калій підвищу гідратацію колоїдів цитоплазми, її водоиючт здатність і проникливість. Тим самим він створює умови для активного синтезу білків і інших органічних сполук. Разом із тим калій регулює відкриття й закриття продих в і активує рух асимілянтів по рослині. Високий вміст калію в клітинному соку збільшує тургор клітин, захищає від в’янення. Під впливом калію рослини стають більш зимо- та морозостійкими, що пов’язано із збільшенням у клітинах вмісту цукрів і осмотичного тиску. Калій підвищує стійкість рослин до грибкових та вірусних захворювань, сприяє росту кореневої системи, покращує кущення. Під його впливом зростає інтенсивність фотосинтезу внаслідок кращого синтезу хлорофілу. Читати далі Фізіологічна роль дефіцит калію (К)
Фосфор один з основних макроскладників, що підвищує врожайність та якість продукції. Завдяки своїй активуючій дії фосфор відіграє вирішальну роль при фотосинтезі. Також при передачі спадкових властивостей, створенні клітинних мембран. Він прискорює перехід рослин до репродуктивної фази розвитку. Особливо важливе значення роль фосфору пов’язане з його властивістю утворювати багаті на енергію пірофосфатні зв’язки з різними органічними сполуками (аденозинфосфати, ацилфосфати, енолфосфати). Їх енергія використовується при реакціях фосфорилювання у всіх процесах життєдіяльності рослин (дихання, фотосинтез, синтез білка). Читати далі Фізіологічна роль фосфору (Р)
Макроелементи необхідні рослинам в найбільшій кількості, оскільки вони є складовими багатьох компонентів рослин, включаючи білки, нуклеїнові кислоти, і хлорофіл. Вони важливі для таких фізіологічних процесів, як дихання, фотосинтез, підтримання осмотичного тиску. При цьому кожний макроелемент виконує властиві тільки йому одному специфічні функції. Читати далі Фізіологічна роль азоту (N)
У рослинному організмі виявлено близько 78 елементів із 108 відомих у природі. Вважають, що для нормального росту та розвитку рослині необхідно близько 15 елементів: С, О, Н, N, Р, К, Са, Mg, S, В, Fе, Мn, Сu, Мо, Zn. Решту елементів мінеральне живлення можна віднести до умовно необхідних. Читати далі Мінеральне живлення рослин
Фундаментальним напрямом підвищення врожайності кукурудзи є впровадження нових гібридів інтенсивного типу. Адже зернова продуктивність гібриду – це генетична ознака і не кожен гібрид зможе окупити витрати врожаєм при зрошенні. На сьогодні в досить широкому асортименті гібридів даної зернової культури, що вирощуються в Україні, лише окремі мають генетичну здатність (потенціал) забезпечити, за належної технології, отримання високих урожаїв – на рівні 14-17 т/га. Важлива роль у підвищенні врожайності та поліпшенні якості зерна кукурудзи належить правильному добору гібридів для вирощування [1-3]. Читати далі Адаптивні гібриди кукурудзи ФАО 190-500, що створені для умов зрошення
Високоефективні штами бульбочкових бактерій підвищують урожайність та якість зерна квасолі [1, 2]. Інокуляція насіння активними селекційними штамами ризобій підвищує азотфіксувальну функцію симбіозів [3]. Але ефективність інокуляції бобових культур залежить як від азотфіксувальної активності штамів бульбочкових бактерій, так і від їх спроможності конкурувати з бактеріями цього ж виду при утворенні бульбочок на коренях рослини-господаря сорт.
Конкурентна здатність аборигенних бульбочкових бактерій у різних ґрунтах неоднакова. Внаслідок цього, один і той же штам, який використовується для інокуляції, в одних ґрунтах отримує перевагу над спонтанними расами при утворенні бульбочок, а в інших – пригнічується більш агресивними місцевими бактеріями і інокуляція виявляється неефективною. Дослідження, проведені у Вінницькому державному аграрному університеті [4, 5] показали, що незважаючи на наявність спонтанної інокуляції квасолі аборигенними штамами, штучна передпосівна інокуляція насіння сприяє інтенсивній модуляції. Накопичення великої маси бульбочок закономірно приводить до підвищення активного симбіотичного потенціалу.
Читати далі Вплив сорту та біопрепаратів на формування симбіотичного апарату у рослин квасолі звичайної
