Зміст
Паспорт галузевої програми 3
Вступ 5 |
Мета Програми 7 |
Базова основа для реалізації Програми 10 Шляхи реалізації програми 14 |
Очікувані результати, ефективність Програми 23
Авторський колектив 25 Додатки 26 |
ПАСПОРТ
Галузевої програми «Виробництво та ефективне використання сої та продуктів її переробки в Україні на 2015-2020 роки»
Назва Програми | Галузева комплексна програма
«Виробництво та ефективне використання сої та продуктів її переробки в Україні на 2015-2020 роки» |
Підстава для розробки Програми | Закон України «Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року», постанова Кабінету міністрів України від 19.08.2007 №1158 «Про затвердження Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року», Комплексна галузева програма «Розвиток зерновиробництва в Україні до 2015 року», Галузева програма «Соя України 2008‑2015 рр.». Державна цільова програма «Зерно України 2009-2015», Стратегія економічного та соціального розвитку України шляхом Європейської інтеграції до 2015 р., Закон України «Про пріоритетні напрямки інноваційної діяльності в Україні». |
Замовник Програми | Міністерство аграрної політики та продовольства України. |
Головні розробники Програми | Міністерство аграрної політики та продовольства України;
Національна академія аграрних наук України; Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН; Українська асоціація виробників та переробників сої. |
Мета Програми | Збільшення посівних площ під соєю у 2020 році до 2,2 млн. гектарів, підвищення урожайності – до 2,5 т/га, виробництва сої – до 5,5 млн. т і вирішенням ряду наступних стратегічних завдань:
1. Розв’язання проблеми рослинного білка; 2. Покращення родючості ґрунту за рахунок накопичення біологічно фіксованого азоту з атмосфери та складу попередників у сівозміні для зернових культур; 3. Підвищення продуктивності та ефективності тваринництва, птахівництва, рибництва на основі використання соєвих продуктів у кормовиробництві. 4. Збільшення використання сої на технічні цілі. 5. Збільшення валютних надходжень в Україну. |
Головні завдання | Здійснення моніторингу соєсіяння в Україні відповідно кон’юнктури внутрішнього і зовнішнього ринку. Трансформація посівних площ зернових, зернобобових та олійних культур, із стратегією максимізації урожайності згідно динаміки зростання площ посіву сої в Україні.
Розроблення, удосконалення та впровадження адаптованих ресурсозберігаючих, екологічно безпечних технологій вирощування нових високоврожайних сортів сої, що забезпечить сталий розвиток соєсіяння в Україні. Удосконалення та впровадження технологій зберігання та переробки насіння сої з використанням її в годівлі сільськогосподарських тварин і птиці. |
Строки виконання Програми | 2015-2020 рр. |
Обсяги та джерела фінансування | Вартість освоєння Програми на період 2015-2020 років становить у цінах відповідних років близько 163,3 млрд. гривень.
Джерела фінансування: власні кошти аграрних суб’єктів підприємництва, залучення інвестицій, державна підтримка. |
Очікувані результати реалізації Програми | Програма сприятиме розширенню посівних площ в 2020 році сої до 2,2 млн. га, дотримання рекомендацій по технологічному процесу вирощування сої та науково обґрунтоване розміщення сортових ресурсів забезпечить підвищення рівня урожайності насіння сої на 22-24 %, збільшення виробництва – до 5,5 млн. т, що дасть можливість сформувати потужний рослинний білковий ресурс для внутрішнього забезпечення тваринництва збалансованими кормами та наростити експортний потенціал України |
Система управління та контролю | Реалізація Програми координується Міністерством аграрної політики та продовольства України, Національною академією аграрних наук України, Інститутом кормів та сільського господарства Поділля НААН та Українською асоціацією виробників та переробників сої. |
Вступ
Інтенсивне розширення площ посівів під соєю, підвищення її врожайності з метою отримання якісних з високим вмістом білка продуктів харчування, а також цінних білкових інгредієнтів і кормів для тваринництва зумовлене задоволенням світової потреби в рослинному білку, що обумовлено економічною доцільністю відповідно до кон’юнктури ринку.
Тому, у світовому землеробстві найбільшу площу серед зернобобових займає дана культура (118 млн. га), за обсягами виробництва – посідає 4-те місце у світі після кукурудзи, пшениці і рису.
Феномен сої пояснюється її рідкісним хімічним складом – високою концентрацією в бобах білка – 38-42%, жиру – 18-22%, вуглеводів – 25-30%, а також вітамінів, мінеральних речовин, ферментів.
А унікальне поєднання в рослинах сої двох найважливіших процесів – фотосинтезу і біологічної фіксації азоту – вона значною мірою забезпечує свою потребу в азоті, поліпшує родючість і азотний баланс ґрунту, забезпечує одержання чистої продукції, поліпшує екологію.
Завдяки цьому соя стала однією з головних культур світового землеробства в ХХ столітті.
Якщо в 2003 році виробництво було 186,8 млн. т, то в 2014 році досягло 315,1 млн. т, а це в 1,7 рази пройшло збільшення. Найбільшими виробниками сої є наступні країни:
- США – 108,0 млн. тонн
- Бразилія – 94,5 млн. тонн
- Аргентина – 56,0 млн. тонн
- Китай – 12,4 млн. тонн
- Індія – 10,5 млн. тонн
- Парагвай – 8,5 млн. тонн
- Канада – 6,1 млн. тонн
- Україна – 3,9 млн. тонн
Відмічається динамічний розвиток сільського господарства в тих країнах світу, де соя культивується на мільйонах і десятках мільйонів гектарів.
Відомо, що в США за рахунок введення сої в сівозміну отримують 40% приросту економічної ефективності сільського господарства.
Бурхливий розвиток соєсіяння за останнє десятиріччя в Україні обумовлений формуванням соєпродуктового підкомплексу, наявності сортових ресурсів та сприятливих ґрунтово-кліматичних умов вирощування сої.
Так, площа посіву сої в Україні в 2005 році склала 421,7 тис. га (табл. 1) Для більш ефективного забезпечення потреб цією культурою на внутрішньому ринку та нарощування експортного потенціалу її площа у 2020 році збільшиться до 2,2 млн. га (рис. 1, Додаток 1). Що дасть можливість збільшити виробництво сої до 5,5 млн. т. і це суттєво вплине не лише на розвиток соєсіяння, але і створить сприятливі умови для наступних культур у польових сівозмінах. А це можливо, так як площі посіву сої у 2014 році скали 1792,9 га при виробництві 3,9 млн. т.
Таблиця 1
Динаміка вирощування сої в Україні 2005-2014рр.
Роки | Площа, тис. га | Урожайність, т/га | Валовий збір,
тис. т |
2005 | 421,7 | 1,45 | 612,6 |
2006 | 714,8 | 1,24 | 889,6 |
2007 | 582,8 | 1,24 | 721,7 |
2008 | 547,7 | 1,54 | 812,9 |
2009 | 622,3 | 1,68 | 1042,5 |
2010 | 1036,6 | 1,62 | 1680,2 |
2011 | 1129,5 | 2,10 | 2285,0 |
2012 | 1412,4 | 1,71 | 2410,2 |
2013 | 1351,0 | 2,05 | 2774,3 |
2014 | 1792,9 | 2,16 | 3881,9 |
Динаміка та прогноз площ посівів сої в Україні з 2001 по 2020 рр. представлена на рис. 1.
Рис. 1 Динаміка та прогноз площ посівів і урожайності насіння сої в Україні з 2001 по2020 рр.
Збільшення виробництва сої в Україні дозволить оптимізувати білковий баланс, що є одним із основних чинників сталого розвитку та формування кормової бази при зниженні собівартості продукції за рахунок включення в процес сільськогосподарського виробництва атмосферного азоту. А також покращання фітосанітарного стану посівів та значного підвищення продуктивності одиниці площі сівозміни. Для динамічного розвитку виробництва сої в Україні потрібна розробка науково обґрунтованої Галузевої програми виробництва сої в України «Виробництво та ефективне використання сої та продуктів її переробки в Україні на 2015-2020 роки» (далі-Програма), в основі якої лежить підвищення урожайності насіння та трансформація ріллі в сторону збільшення посівних площ сої, як шлях до зміцнення економіки, підвищення родючості ґрунту та нарощування продовольчих ресурсів.
Мета Програми
Головною метою є розробка комплексної програми виробництва сої в Україні, яка передбачає науково обґрунтоване розширення посівних площ під соєю у 2020 році до 2,2 млн. га, підвищення урожайності до 2,5 т/га, збільшення виробництва насіння до 5,5 млн. т, що сприятиме вирішенню ряду наступних стратегічних завдань:
1. Підвищення продуктивності тваринництва, птахівництва, рибництва на основі використання сої в кормовиробництві.
Основу високопротеїнових кормів у групі концентратів становлять шроти білково-олійних культур. Вони мають високий уміст білку, низьку собівартість та високу ефективність при згодовуванні. Як показали дослідження Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН, середньодобові прирости свиней при включенні в раціон 18% соєвого шроту, 80% консервованого зерна кукурудзи й 2% вітамінно-мінеральної добавки становлять 710 грамів, а витрати корму на 1 центнер приросту – 4,94 центнера кормових одиниць. У годівлі поросят 1,5–4 – місячного віку добрі результати забезпечує повножирова екструдована соя, яка при використанні на корми дає можливість одержати 450-500 грамів приросту.
Впровадження технології заготівлі вологого зерна кукурудзи і сої за умови їх здрібнювання, змішування їх у співвідношенні 70:30 та доброго ущільнення і герметизації маси дає можливість отримати корм, при використанні якого середньодобові прирости живої маси свиней становлять 600 грамів, молодняку ВРХ – 1020 грамів, на 10-12% підвищуються надої молока.
Економія ресурсів при силосуванні кукурудзяно-соєвої суміші порівняно з базовою технологією, за якою термічно висушене зерно кукурудзи змішується з екструдованою соєю в такому співвідношенні, становить 58,2 гривні на кожну тонну корму.
У птахівництві соєвий шрот з успіхом використовується для вирощування бройлерів. Бройлери селекції провідних фірм при включенні соєвого білка в їхні раціони досягають живої ваги 2,3 кг за 42 дня, маючи щодобові прирости 50-70 грамів.
Соєвий шрот і повножирову сою, як показав світовий досвід, можна з успіхом включити як компонент кормів в раціоні свиней, риб.
Крім того, за рахунок використання високопротеїнових кормів з добавками сої заощаджується 20-30% фуражного зерна.
- Забезпечення родючості ґрунтів.
Позитивна роль вирощування сої для родючості ґрунту полягає у властивості цієї культури накопичувати в ґрунті після збирання врожаю до 80-100 кг біологічного азоту, який рівноцінний внесенню 15-20 тонн органічного добрива. Тому дана культура є відмінним попередником для багатьох зернових і технічних культур.
В Україні для підвищення продуктивності рослинництва, відтворення родючості ґрунту щорічно потрібно вносити біля 2,2 млн. тонн азоту, що становить 50-60 кг/га. Вноситься лише 15-20% азоту від потреби.
Значне розширення посівних площ під сою надасть можливість із високою економічною ефективністю підтримувати родючість ґрунту на основі поєднання використання мінеральних добрив та біологічного азоту. Світове землеробство активно використовує біологічний азот. У США частка його складає 44,8%, а в Україні вона не перевищує 10%.
Соя органічно поєднується в багатопільній сівозміні та надає можливість впровадження високоефективних короткоротаційних сівозмін насичених ринково орієнтованими культурами.
За даними української аграрної науки та практичними результатами, отриманих у господарствах, приріст урожайності пшениці, ячменю після попередника сої складає від 3 до 6 ц/га, кукурудзи на зерно – від 10-15 ц/га.
Як олійна культура, соя є альтернативою негативного впливу на родючість ґрунту вирощування соняшнику в Україні, площа якого щорічно перевищує науково обґрунтовані рекомендації особливо у землеробстві Степу.
- Вирішення проблеми дефіциту харчового білка
Всезростаючий дефіцит харчового білка в світі підвищує зацікавленість до сої як культури великих потенційних можливостей для одержання харчового білка в порівнянні з іншими джерелами (1 кг сої за кількістю протеїну відповідає 2 кг м’яса або риби, 4 кг пшениці, 12 кг молока).
Рослинний білок та олія із сої мають лікувально-профілактичні та дієтичні властивості, а соя виступає як функціональна добавка при виробництві м’ясних, ковбасних, хлібобулочних, кондитерських та інших харчових продуктів.
Ряд досліджень, проведених в усьому світі, показали, що компоненти, які знаходяться в сої, запобігають утворенню ракових клітин, знижують рівень холестерину в крові, зменшують ризики серцево-судинних захворювань, запобігають витраті кальцію в організмі, позитивно впливають на імунну систему.
Одним із чинників довголіття в Японії (83 роки жінки та 79 років чоловіки) є використання сої в харчуванні. За даними японських вчених соєві продукти сприяли тому, що в жінок цієї країни рак грудей зустрічається в 90 разів рідше ніж на Заході.
- Збільшення використання сої на технічні цілі.
Продукти переробки сої використовуються при виготовленні поліграфічних фарб, антибіотиків, мастильних матеріалів, що дезінфікують речовин, шампунів, клейких складових для фанери, барвників.
Соєву олію розпочали використовувати як добавку до пального (біопаливо) для автомобільних і тракторних дизельних двигунів. У США виробляється 4,2 млн. літрів біопалива в рік. Для України є перспективи формування даного сегменту ринку.
- Біобезпека виробництва сої
Прийняття Закону України про біобезпеку, зростання числа ГМ продуктів харчування, що дозволені у Європейському Союзі, та збільшення світового обсягу торгівлі генетично модифікованими організмами потребує ревізії фактів та думок, що супроводжують цю технологію з метою підвищення інформованості населення для прийняття обґрунтованих рішень.
За неофіційними даними, понад 50 % сої, яка вирощується в країні – це сорти генетично модифіковані. Такі сорти за рівнем урожайності та показниками якості не переважають сучасні розробки вітчизняної селекції, але технології їх вирощування, які базуються на застосуванні гербіцидів на основі гліфосату мають значну перевагу в системі догляду за посівами. Саме завдяки впровадженню сучасних вітчизняних технологій вирощування та технологіям вирощування ГМО-сортів спостерігається значне розширення площ посіву сої.
Особливої уваги потребує розвиток біотехнологічних досліджень, які сприяють вирішенню проблеми продовольчої безпеки України, з використанням передових досягнень цієї дисципліни, зокрема в галузі геноміки, протеоміки та біоінформатики. Викликає тривогу постійно зростаюче розповсюдження в Україні гібридів і сортів, засобів захисту рослин іноземних фірм, які за наукоємкістю в окремих випадках перевершують вітчизняні аналоги. Одним з резервів підвищення конкурентоспроможності вітчизняної селекції рослин є об’єднання зусиль відомств в маркуванні важливих біологічних ознак рослин, модернізації традиційної селекції, виділення лімітуючих важливих генів з генетично віддалених видів і збагачення ними геному елітного матеріалу.
Потребує поступального вирішення питань біобезпеки та вивчення громадського сприйняття новітніх біотехнологій. Трансгенні рослини і мікроорганізми стануть вирішальним фактором у створенні нової агросфери у ХХІ столітті, проте в Україні й досі немає цілісної нормативно-правової бази, яка б дала можливість науковцям активно працювати з ГМО.
Є гостра необхідність створення в Україні сучасної харчової промисловості і системи зберігання сільськогосподарської продукції, заснованих на високих технологіях.
Враховуючи інтерес, який є сьогодні у виробників сільськогосподарської продукції та суспільства до ГМР це питання потребує всебічного вивчення. Для цього необхідні розпорядження та дозволи державних контролюючих органів з відповідним додатковим фінансуванням.
- Збільшення валютних надходжень в Україні.
Соя має великий попит у платоспроможних країнах Західної Європи, Близького й Далекого Сходу.
Тільки країни Європи щорічно імпортують до 30 млн. тонн сої, соєвої олії, соєвого шроту на суму більше 7 мільярдів доларів.
За даними аналітичних досліджень, ціна сої на світовому ринку за останні роки знаходиться в межах 350-430 доларів за 1 тонну і має тенденцію її підтримання на такому рівні на наступні роки.
Соя українських сортів природної селекції має перевагу на світовому ринку перед сортами-ГМ, які вирощуються в країнах Північної та Південної Америки.
При досягненні в 2020 році виробництва сої до 5,5 млн. тонн Україна зможе щорічно експортувати до 3,5 млн. тонн сої та соєвих продуктів на суму близько 1220 – 1500 млн. доларів.
Базова основа для реалізації Програми
Сприятливі ґрунтові кліматичні умови для одержання стабільно високих урожаїв
Основне виробництво культури сої в Україні сконцентроване в соєво-кукурудзяному поясі, до якого входить зона Лісостепу, яка включає 9 адміністративних областей: Вінницьку, Київську, Полтавську, Сумську, Тернопільську, Харківську, Хмельницьку, Черкаську і Чернівецьку; райони Степу з лісостеповими умовами Кіровоградської, Дніпропетровської, Одеської, Миколаївської областей; райони Полісся з лісостеповими умовами Житомирської, Чернігівської, Рівненської і Волинської областей, південні райони яких припадають на лісостепову зону, а також Львівську область, яка включає не лише лісостепові райони, а й території, що входять до Карпатської гірської області, у тому числі Передкарпаття, та Івано-Франківської, Рівненської і Закарпатської областей, які взагалі не мають поліських районів; зрошувані землі Півдня України – Херсонська область, Дніпропетровська, Миколаївська, Запорізька області. Це велика територія з придатними для вирощування сої ґрунтами, тепловими, світловими і водними ресурсами, тривалістю вегетаційного періоду. Зокрема: в 2011-2014 рр. у п’яти областях Лісостепової зони: Вінницькій, Київській, Полтавській, Хмельницькій, Черкаській та степовій – Кіровоградській було зосереджено понад 60 % посівів сої.
Ці ж області є провідними у вирощуванні кукурудзи. Саме в цьому регіоні найбільш сприятливі біокліматичні умови, розвинуте промислове тваринництво та зосереджено великотоварні агроформування. За таких умов концентрація виробництва кукурудзи та інших провідних зернофуражних культур і сої у соєво-кукурудзяному поясі країни, де на сьогодні вирощується 80 % сої, до 60—70 % озимих зернових культур та кукурудзи, це повинно стати основою зростання виробництва якісного кормового зерна. Крім того, у структурі посівних площ необхідно досягнути співвідношення культур: технічні (25%) – озима пшениця (25%) – кукурудза (25%) – інші (25%), що підвищило б стійкість агроекосистем у цілому.
За науковим обґрунтуванням співвідношення культур у сівозмінах різних агрокліматичних регіонів олійні культури в зоні Степу можуть займати 34-35%, або 4370-4500 тис. га, в Лісостепу – 28-30 %, або 2850-3050 тис. га, Полісся – 23-25 %, або 880-960 тис га. Соя відноситься до групи технічних культур, в структурі яких вона повинна займати 25-30 %. У зоні Лісостепу посіви сої до 2020 року можуть займати 11,0-12,5 %, або 1300-1500 тис. га, у Поліссі – 11,5-13,5 %, або 350-400 тис. га (табл. 2).
Таблиця 2
Науково обґрунтоване співвідношення сої у загальних посівах сільськогосподарських культур різних агрокліматичних регіонах України
Зона | тис. га | % |
Полісся | 350-400 | 11,5-13,5 |
Лісостеп | 1300-1500 | 11,0-12,5 |
Степ | 300-350 | 2,5-3,0 |
У Степовій зоні частка сої повинна становити 13-17 % у структурі посівних площ, проте через посушливі умови регіону посіви сої складають 2,5-3,0 %, основне її виробництво зосереджене на зрошувальних землях при використанні високопродуктивних середньопізніх та пізньостиглих сортів. Науково обґрунтоване розміщення сої в сівозміні дасть можливість збільшити її урожайність, забезпечить наявність доброго попередника для наступних культур, особливо у короткоротаційних польових сівозмінах, збереження і підвищення родючості ґрунтів за рахунок високої азотфіксуючої здатності та підвищення продуктивності сівозмін.
У 2020 році прогнозована площа посівів сої становитиме у Лісостепу – 1478 тис. га; в зоні Степу – 330 тис. га, у Поліссі 392 тис. га. Отже, частка сої у структурі посівних площ областей соєво-кукурудзяного поясу у 2020 році становитиме 15-20 %, у прилеглих областях – 10-15 %, у Поліссі та південно-східній степовій зоні з ризикованим соєвиробництвом частка її становитиме до 10%.
- Потужна наукова база
Основою соєвиробництва є сортова політика відповідно до біокліматичного ресурсу регіону. Адже поширення сої, в значній мірі, залежить від біології сорту та умов довкілля: достатня волога в період посіву, суха погода до початку цвітіння, сприятливі умови вологозабезпечення в період формування і наливання бобів, в достатній кількості тепло і сонячне світло, суха погода на період збирання. Залежно від цих факторів визначається і сортова політика виробництва сої. При цьому кожен сорт повинен мати свій регіон вирощування, як правило радіус його складає 110-120 км (10 широти), де реалізація генетичного потенціалу продуктивності сорту найвища. Враховуючи біологічні властивості сортів науково–обґрунтована структура посівів сої в Україні за групами стиглості (табл.3).
Таблиця 3
Рекомендована структура сортів сої за групами стиглості
Північний СТЕП на богарі та на зрошенні (області)
Кіровоградська, Дніпропетровська, Одеська, Миколаївська, Запорізька, Херсонська, Донецька*, Луганська*, – ранньостиглі сорти – до 10% – середньоранньостиглі сорти – 45-55% – середньостиглі, середньопізньостиглі сорти – 30-35% Примітка: * – області з обмеженими площами посіву через засуху. ЛІСОСТЕП (області) Вінницька, Київська, Полтавська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька – ранньостиглі сорти – 25- 35% – середньоранньостиглі сорти – 55-65% – середньостиглі, середньопізньостиглі сорти – до 20% |
ПОЛІССЯ і західний регіон України (області)
Житомирська, Чернігівська, Рівненська, Волинська, Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська
– ранньостиглі сорти – 55-65% – середньоранньостиглі сорти – 25-35% – середньостиглі сорти – до 10%
|
Таким чином, територіальна трансформація соєсіяння означатиме новий етап у виробництві культури сої, сприятиме раціональному використанню гідротермічних ресурсів регіону, збільшенню валового виробництва насіння сої, біологізації землеробства, одержанню екологічно безпечної продукції.
В основі вирішення проблеми виробництва сої, безумовно, є наявність високопродуктивних сортів сої, адаптованих до конкретних ґрунтово-кліматичних умов і здатних забезпечити виробництво високоякісного насіння.
Основні обсяги селекційної роботи із соєю виконуються у 8 державних науково-дослідних установах Національної академії аграрних наук України, розміщених у різних ґрунтово-кліматичних зонах (Інститут кормів та сільського господарства Поділля, Селекційно-генетичний інститут НМЦС НААН, ННЦ «Інститут землеробства» НААН, Інститут зрошуваного землеробства НААН, Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН, Інститут олійних культур НААН, Буковинська ДСГДС і Кіровоградська ДСГДС, які з 2011 року працюють за програмою наукових досліджень „Кормові ресурси”. Головним координатором даної програми є Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН.
За кількістю сортів і площею їх посівів слід відмітити ТОВ «Науково-дослідний інститут сої» (м. Глобине, Полтавська обл.) і ПП «Науково селекційно-насінницька фірма «Соєвий вік» (м. Кіровоград).
Наявні сортові ресурси дозволяють забезпечити потребу в добазовому, базовому та сертифікованому насінні сої відповідного асортименту за групами стиглості для виробництва в необхідних обсягах згідно прогнозованого збільшення площ посіву цієї культури.
Передумови, які складаються для виробництва сої в Україні сприятимуть розширенню посівних площ у 2020 році сої до 2,2 млн. га (табл. 4). Площі насінницьких посівів з урахуванням страхових фондів повинні складати 300 тис.га, а виробництво – 305 тис. т. високоякісного насіннєвого матеріалу.
Таблиця 4
Прогнозоване виробництво сої в Україні
Роки | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 | 2019 | 2020 |
Площа посіву, тис. га | 1894,5 | 1950 | 2040 | 2116 | 2166 | 2200 |
Урожайність, т/га | 2,21 | 2,26 | 2,31 | 2,37 | 2,44 | 2,5 |
Валове виробництво, тис. т | 4186,8 | 4407 | 4712,4 | 5014,9 | 5285 | 5500 |
В основу розрахунків потреби в насінні покладено розроблений Інститутом кормів та сільського господарства Поділля НААН прогноз посівних площ сої в Україні, відповідно якої визначена кількість необхідного насіння (табл. 5).
Таблиця 5
*Потреба України в насінні сої за категоріями, т
Категорії | 2015 р. | 2016 р. | 2017 р. | 2018 р. | 2019 р. | 2020 р. | |
Добазове | РВ ІІ | 3,1 | 3,2 | 3,5 | 3,8 | 4,0 | 4,2 |
Р/р І | 33 | 37 | 39 | 43 | 46 | 48 | |
Р/р ІІ | 365 | 398 | 431 | 473 | 515 | 554 | |
Базове | С/Е | 2901 | 3256 | 3557 | 3906 | 4287 | 4668 |
Е | 24124 | 27348 | 30738 | 34085 | 37433 | 41085 | |
Сертифіковане | РН-1 | 234917 | 239014 | 247783 | 254629 | 257863 | 258587 |
ВСЬОГО | 262343 | 270055 | 282551 | 293140 | 300148 | 304947 |
*Примітка: Об’єми насіння відповідних категорій з урахуванням страхових фондів
(Добазове – 100%, Базове С/Е – 50 %, Базове Е – 15 %, Сертифіковане РН-1 – 15 %)
Для цього необхідно: поліпшити організацію і ведення первинного та елітного насінництва, дотримання умов його виробництва.
- Наявність технології вирощування сої з використанням уніфікованих технічних засобів для інших традиційних культур, що сприяє економічним передумовам її вирощування.
- Можливість переробки сої біля 2,0 млн. т в рік на діючих масло – екстракційних заводах України (табл. 6).
Таблиця 6
Потужності виробництва сої в Україні
Показник | Роки | Темпи росту
(2014 р. до 2005 р.) |
|
2005 | 2014 | ||
Кількість господарств виробників сої, од. | 3768 | 9088 | 2,4 рази |
Кількість підприємств переробників сої, од. | 30 | 90 | 3,0 рази |
Потужність з переробки сої, млн. т | 0,1 | 2,0 | 20 разів |
- Висока потенційна можливість входження України у світовий ринок сої, та соєвих продуктів (соєва олія, соєвий шрот).
Шляхи реалізації Програми:
Планомірне збільшення посівів і урожайності сої можливе в областях з поступовим наближенням до оптимального об’єднання бобових і злакових компонентів у сівозмінах, враховуючи рекомендації наукових установ НААН, практичний результат вирощування сої в базових господарствах та досвід інших країн світу.
Проводити цю роботу на базі створення ефективної системи виробництва сої із забезпеченням оптимального сполучення наступних технологічних складових: високоякісне насіння, технічне забезпечення, добрива та засобу захисту рослин, тобто впровадження найефективніших, адаптованих до агрокліматичних умов регіонів, технологій.
Для цього необхідно:
– створення високопродуктивних адаптованих сортів з науково-обґрунтованим підходом до розміщення сортових ресурсів в умовах України, що приведе до значної реалізації потенційних можливостей генотипів і забезпечить раціональне використання біокліматичного і ресурсного потенціалу на основі розроблених енергоощадних технологій вирощування, які базуються на дотриманні чергування культур в сівозміні, оптимізації мінерального живлення з урахуванням потреби рослин в елементах живлення за етапами органогенезу, створенні агробіоценозів з раціональною оптико-біологічною структурою, врахуванні вимог сортів до строку сівби, застосуванні нових способів обробітку ґрунту, ефективних систем захисту посівів від шкодочинних об’єктів та ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств різної форми власності;
– поліпшити організацію та ведення первинного і елітного насінництва, дотримання умов його виробництва;
– щорічно включати сільськогосподарську техніку, необхідну для виробництва та переробки сої в перелік техніки, яка буде придбана сільгосптоваровиробниками через механізм здешевлення середньострокових кредитів і через механізм придбання техніки в лізинг;
– державна підтримка по програмі «Селекція в рослинництві» на часткову компенсацію за створення та на проведення робіт із селекції сільськогосподарських культур у ланках первинного насінництва;
– регулярне проведення науково-методичних семінарів, конференцій, днів поля в різних регіонах України для забезпечення впровадження новітніх технологій вирощування сої;
– внести зміни в навчальні плани вищих навчальних закладів сільськогосподарського профілю щодо вивчення новітніх технологій вирощування сої, устаткування і технології її переробки на кормові та харчові цілі;
– вивчити досвід країн, які приймали і виконували державні програми виробництва сої (Італія, Бразилія, Аргентина, США);
– скоординувати в процесі виконання Програми роботу Міністерства аграрної політики, Національної академії аграрних наук, головних обласних керувань агропромислового розвитку, сільгоспвиробників, що переробляють підприємств, комерційних і фінансових структур і асоціації „Українська асоціація виробників і переробників сої”.
Доручити проведення цієї роботи асоціації „Українська асоціація виробників і переробників сої”.
Для ефективного вирощування сої необхідно насамперед чітко дотримуватися агротехнічних вимог.
Попередники і місце в сівозміні
Правильне розміщення сої в сівозміні дає можливість збільшити її урожайність не тільки завдяки попередженню хвороб і пошкодженню шкідниками, зниженню забур’яненості поля, але й покращанню водно-фізичного режиму ґрунту, більш раціональному використанню поживних речовин.
Кращими попередниками для сої є: озима пшениця, озимий ячмінь, ярі колосові, кукурудза на силос, зерно і зелений корм, під яку не вносили гербіциди триазинової групи. Не рекомендується висівати сою після бобових культур, томатів, соняшнику, цукрових буряків та ближче ніж за 500 м від насаджень білої і жовтої акації, у зв’язку з наявністю спільних шкідників і хвороб. У польовій сівозміні на попереднє місце сою повертають через 3-4 роки.
За багаторічними даними Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН, сою можна висівати у сівозмінах з короткою ротацією. Досить продуктивною є ланка сівозміни “кукурудза-соя” у співвідношенні 1: 2 та 1: 3, продуктивність яких складає 58-65 ц/га кормових одиниць, кожна з яких містить 100-105 г сирого протеїну. Урожайність зерна кукурудзи після сої підвищується на 3-5 ц/га. Також можливі ланки “соя-ячмінь”, “соя-озима пшениця” або “соя-яра пшениця”. При цьому урожайність ячменю підвищується на 4-6 ц/га, пшениці – на 2,5-4 ц/га. Використання таких сівозмін є досить актуальним, особливо в даний час, для крупних приватних товаровиробників та фермерських господарств. Урожайність ячменю після сої на 1,0 т/га більша, ніж після соняшника.
Соя вимоглива до попередників і сама є відмінним попередником для багатьох сільськогосподарських культур, зокрема зернових, не поступаючись люцерні та кукурудзі на силос. При вирощуванні сої на насіння в просапній сівозміні – вона є одним з кращих попередників ярих культур. Урожай ярої пшениці, висіяної після сої не менший, ніж після чистого пару, а у вологі роки пшениця після сої дає більші врожаї. У середньому на 1 га соя залишає після себе в ґрунті 60-80 кг азоту і більше, 20-25 кг фосфору і 30-40 кг калію, що прирівнюється до 10-15 т органічних добрив.
Основний обробіток ґрунту
Обробіток ґрунту під сою повинен забезпечувати максимальне знищення бур’янів, добрі умови для росту кореневої системи, біологічної фіксації азоту бульбочковими бактеріями, сприятливого поживного режиму та інтенсивного росту і розвитку її рослин. Він повинен бути диференційований залежно від попередника, вологозабезпечення, забур’яненості поля та його рельєфу.
Особливості мінерального живлення і удобрення сої
Соя є досить вимоглива до вмісту в ґрунті поживних речовин і особливо азоту, хоча ефективність внесених добрив під сою, в першу чергу залежить від агрохімічних показників ґрунту, вологозабезпеченості, сорту тощо. Тому при застосуванні добрив необхідний диференційований підхід.
Соя є інтенсивним біологічним фіксатором азоту атмосфери. При інокуляції насіння активними штамами бульбочкових бактерій, вона фіксує 120-190 кг/га азоту. Обсяги біологічної фіксації нею азоту атмосфери в США становить 5,4 млн. т, Бразилії – 4,0, Аргентині – 2,9 млн. т, Україні – 120 тис. т. Все ж, незважаючи на здатність сої задовольняти значну частину потреби в азоті (60-80%) за рахунок біологічної фіксації з атмосфери, вона позитивно реагує на внесення органічних і мінеральних добрив.
Органічні добрива, в більшості соєсіючих країн, вносять під попередник, поєднуючи з мінеральними добривами. На низькородючих ґрунтах соя добре реагує на сумісне внесення органічних і мінеральних добрив безпосередньо під культуру. На високородючих ґрунтах можливий невисокий приріст врожаю від добрив, однак застосування їх потрібне з врахуванням збереження родючості ґрунту. Одним із ефективних і доступних органічних добрив, особливо в господарствах із низьким їх виходом, є зелене добриво сидеральних культур. Завдяки проведенню сидерації підвищується зв’язність ґрунту, поліпшується водно-повітряний режим, підсилюється життєдіяльність ґрунтових організмів, зменшується забур’яненість поля, що позитивно впливає на розвиток бульбочкових бактерій та кореневої системи сої. Для сидерації як правило використовують редьку олійну, гірчицю білу, ріпак, суріпицю та інші.
Встановлено, що на формування 1 ц насіння і відповідної кількості побічної продукції соя використовує 7,2-10,1 кг азоту, 2,4-4,1 кг фосфору, 2,2-4,4 кг калію, 2,3-2,8 кг кальцію тощо. Враховуючи потреби сої в елементах живлення на сірих лісових ґрунтах необхідно вносити під зяблеву оранку по 60-90 кг/га д. р. фосфорних і калійних добрив і 45 кг/га азотних навесні, на чорноземах опідзолених – 30-45 кг/га азотних, 60 кг/га фосфорних і 40-60 кг/га калійних. При недостатньому розвитку бульбочок на коренях рослин сої (менше 5 шт.) доцільно провести підживлення посівів фосфорними і азотними добривами в нормі 20-30 кг/га д. р. у фазі бутонізації.
Відомо, що надходження елементів живлення впродовж вегетаційного періоду сої відбувається нерівномірно. Так, від сходів до цвітіння вона засвоює 16,6 % азоту, 10,4 фосфору, 24,7 % калію; від цвітіння до початку формування насіння і до початку його наливання відповідно 78,5; 50 і 82,2 %. У зв’язку з цим, вирішити проблему повного забезпечення рослин доступними формами макро- і мікроелементів в процесі онтогенезу можна за рахунок застосування в системі удобрення сої багатокомпонентних, хелатних позакореневих добрив типу Еколист, Плантафол, Кристалон, Реаком, Вуксал, Акварін та ін., які характеризуються досить високим коефіцієнтом засвоєння. Підживлення посівів проводять у фазах бутонізації, утворення зелених бобів та наливання насіння.
Рослини сої досить негативно реагують на кислотність та засоленість ґрунту, які є причиною порушення фізіологічних процесів засвоєння азоту, фосфору, калію та інших поживних речовин, а також вуглеводного та білкового обміну речовин. Більшість кислих ґрунтів зосереджено на Поліссі, у передгір’ї Карпат і Закарпатті та в Лісостеповій зоні. Солонці та солончаки розповсюдженні в основному в Херсонській та Запорізькій областях. Основним чинником докорінного поліпшення агрохімічних, фізико-хімічних і фізичних властивостей кислих ґрунтів є їх хімічна меліорація. Потребу ґрунтів у меліорантах і норму їх внесення визначають на основі агрохімічних обстежень, гранулометричного складу ґрунту та чергування культур в сівозміні. Норму вапна обчислюють шляхом множення коефіцієнта 1,5 на величину гідролітичної кислотності ґрунту, добуток показує потребу вуглекислого кальцію в тоннах на гектар. Максимальна нейтралізуюча дія вапна припадає на 2-3-й роки після внесення, термін дії для половинної норми становить 3-4 роки, повної – 4-6, полуторної – 7-8 років. Усунення солонцюватості ґрунту визначається за вмістом суми натрію і калію (при кількості 1-6% суми обмінних катіонів). Ефективним способом меліорації каштанових ґрунтів є одноразова глибока плантажна оранка та використання фітомеліорантів (буркун).
Меліорація ґрунтів усуває шкідливу надмірну кислотність і засоленість, створює сприятливі умови життєдіяльності для корисних мікроорганізмів, різко підвищує інтенсивність біологічної фіксації азоту бульбочковими бактеріями, збагачує ґрунт на кальцій і магній, поліпшує його фізичні та фізико-хімічні властивості, підвищує ефективність мінеральних добрив на 30-90%, а органічних на – 20-40%, що в свою чергу призводить до підвищення рівня урожайності та якості насіння.
Сівба
Основним критерієм настання оптимального строку сівби сої є стійке прогрівання верхнього шару ґрунту. У більшості регіонів України сою починають висівати, коли ґрунт на глибині загортання насіння прогріється до 10°С і встановиться стійка середньодобова температура 10-12°С. Календарні строки сівби в більшості зон України припадають на період третьої декади квітня – першої декади травня. За результатами досліджень Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН, в умовах Лісостепу України найкращі умови для росту і розвитку рослин складаються при сівбі у строк, який встановлено за рівнем термічного режиму (РТР) 12°С у ґрунті на глибині 10 см.
На півдні України розповсюджені більш чутливі до тепла сорти, тому сою в даному регіоні необхідно висівати при настанні стійкого прогрівання верхнього 5 см шару ґрунту до 12-14 °С. При визначенні строку сівби необхідно також враховувати біологічні особливості сортів, при цьому більш пізньостиглі сорти слід висівати на початку оптимального строку, а ранньостиглі – в кінці оптимального строку сівби.
Для сівби сої використовують відсортоване і вирівняне за крупністю насіння з високою енергією проростання і схожістю. Обов’язковим агрозаходом, який на 10-15 % підвищує урожайність насіння сої є передпосівна інокуляція насіння. У день сівби його обробляють високоселективними бактеріальними препаратами, зокрема Ризогуміном, Ризоторфіном, Ризоаргіном, Ризобофітом та ін. (200 г/га), де в одному грамі препарату міститься не менше 2,5 млрд. активних бульбочкових бактерій. Особливо це важливо на тих ґрунтах, де сою вирощують вперше, або тривалий час не вирощували.
З метою отримання дружніх, рівномірних і неуражених хворобами сходів, насіння додатково обробляють протруйниками Вітавакс 200 ФФ, Максим XL 035 (1 л/т), 0,5-1,0 % – ним розчином молібденовокислого амонію, стимулятором росту типу Агростимулін. За результатами досліджень Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН такі заходи забезпечують приріст урожайності насіння сої до 3-4 ц/га.
Сою, як правило, висівають широкорядним способом з міжряддями 45-70 см. Рядковий спосіб сівби з міжряддями 15-30 см використовують при високій культурі землеробства із використанням високоефективних гербіцидів. Проведені дослідження в Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН показали, що рядковий спосіб сівби забезпечує приріст урожайності насіння сої на 2-3 ц/га порівняно із широкорядним.
Норма висіву насіння коливається від 450 тис. до 850 тис. схожих насінин на 1 га або 80-120 кг/га залежно від маси 1000 насінин і групи стиглості сорту, зони вирощування, родючості ґрунту, умов зволоження. Для сортів ранньої групи стиглості норму і густоту висіву необхідно збільшувати водночас зі зменшенням ширини міжрядь, і навпаки, для більш пізньостиглих сортів – зменшувати, а ширину міжрядь збільшувати. Тобто, чим пізньостигліший сорт, тим більшої площі живлення він потребує.
Глибина загортання насіння при достатньому зволоженні верхнього шару ґрунту повинна становити 3-4 см, при пересиханні верхнього шару її доцільно збільшити до 5-6 см. Для сівби використовують сівалки СУПН-8М; УПС-8; УПС‑12; Клён – 4,2; Клён – 5,6; John Deere; Kinze; Great Plains; Kuhn; Nodet, Містраль 6000, СЗ-5,4, та інші.
За сівби по технології No-till кращим способом є суцільний. Він забезпечує більш сприятливу площу живлення та освітленість рослин сої. Швидше відбувається затінення ґрунту, що підвищує конкурентоспроможність посівів до бур’янів і забезпечує більш ефективне використання вологи і поживних речовин. Конкретна ширина міжрядь визначається конструктивними особливостями сівалки.
Головний критерій настання оптимальних строків сівби сої – стійке прогрівання посівного шару ґрунту до 8-10 °С. Фенологічним показником цього строку є цвітіння яблуні. У зв’язку з більш повільним прогріванням ґрунту, за наявності рослинних решток на поверхні, сою за технології No-till висівають на кілька днів пізніше від рекомендованих календарних строків для традиційної технології.
При високому рівні зволоження верхнього шару ґрунту різко погіршуються якісні показники ранньої сівби. При цьому подовжується період проростання насіння, проростки піддаються інфекційному тиску збудників кореневих хвороб, і зростає ймовірність засмічення посівів бур’янами.
Посівний агрегат повинен рухатись під кутом 15-20 градусів до напрямку сівби попередньої культури. Швидкість руху агрегату визначається його технологічними характеристиками та станом поля після проходу сівалки. При наявності після сівби на поверхні поля грудок його відразу коткують кільчатошпоровими котками або посівними рубчатими котками з метою їх подрібнення.
Глибина загортання насіння. Оптимальною глибиною загортання насіння є 3-4 см, що прискорює його проростання і знижує ураження сходів бактеріальними хворобами та пошкодження ґрунтовими шкідниками. Через епікотильний спосіб проростання та більш холодні і вологі ґрунтові умови за технології No-till, не доцільно збільшувати глибину загортання насіння більше 4 см навіть при відсутності 100% покриття поверхні ґрунту рослинними рештками попередньої культури.
Сорти сої Сортові ресурси сої представлені 170 сортами, які занесені до Державного реєстру сортів рослин придатних для поширення в Україні на 2015 рік. З них найбільшу частку складають вітчизняні сорти (64 %), що свідчить про їх високу конкурентну здатність,, тобто інтерес до цієї культури зростає. У господарствах, залежно від ґрунтово-кліматичних умов, необхідно висівати 2-3 сорти різних груп дозрівання (Додаток 2).
Догляд за посівами
Контроль за бур’янами в посівах сої відбувається за допомоги агротехнічних і хімічних методів боротьби. Потокова ситуація у землеробстві України подана в таблицях 7 і 8.Таблиця 7Запаси насіння бур’янів у ґрунті
Стан | Зони | |
Степ | Лісостеп | |
Потенційна засміченість орного шару ґрунту (0-30 см), млрд.шт./га | 1,47 | 1,71 |
Готові насіння бур’янів у ґрунті до проростання (середньому всіх видів), % | 7,7 | 8,2 |
Готові проростати із шару ґрунту (0-5 див) за вегетаційний період, шт./ м2 | 1887 | 2337 |
Таблиця 8 Структура запасів насіння бур’янів, %.
Види | Зони | |
Степ | Лісостеп | |
Лободи | 51,8 | 59,6 |
Щириці | 16,5 | 12,8 |
Злакові | 8,8 | 11,2 |
Гречані | 5,3 | 5,8 |
Капустяні | 6,2 | 3,0 |
Айстрові | 4,8 | 5,2 |
Інші | 6,6 | 2,4 |
Головне завдання комплексу заходів щодо захисту рослин – це забезпечення оптимальних умов вегетації культури на всіх фазах розвитку. Боротьба з бур’янами в посівах сої має на меті: Забезпечення відсутності конкуренції з боку бур’янів на початкових фазах розвитку культури через: – максимальну доступність для культури сонячної енергії (відсутність затемнення з боку бур’янів); – збереження доступної для культури вологи (відсутність поглинання вологи бур’янами); – збереження комплексу елементів живлення (NPK) у доступних формах (відсутність засвоєння елементів живлення бур’янами); – забезпечення відсутності комплексу токсинів, які виділяють бур’яни. Вибір системи захисту, визначення оптимальної норми застосування відповідних гербіцидів, часу проведення обробки залежить від багатьох факторів. 1. Тип засміченості. Видовий склад бур’янів. 2. Спектр дії й образ застосування гербіцидів (гербіциди наведені за діючою речовиною). 3. Інші фактори, які впливають на вибір гербіциду: – економічна й технологічна ефективність застосування тієї або іншої системи захисту; – період захисної дії гербіциду; – для ґрунтових гербіцидів – наявність достатньої кількості вологи в ґрунті і якість його обробки; – можливі обмеження по сівозміні (наступна культура); – можливість (необхідність) застосування бакових сумішей; – фаза бур’янів; – фаза розвитку сої; – сумісність у бакових композиціях ефективність обробки; – дотримання рекомендованих виробниками норм витрат препарату й робочої рідини (концентрації робочого розчину); – дотримання порядку готування робочого розчину, бакових сумішей; – фаза бур’янів; – агрокліматичні умови (вологість ґрунту; можливі опади; температура повітря; швидкість вітру; наявність роси й ін.) – відсутність/наявність стресового стану культури та бур’янів (ушкодження шкідниками та хворобами, посічення сходів піщинами, посуха, жара, заморозок, інше) – умови, або збіг умов, які можуть привести до пригнічення культури (стресовий стан культури; збільшені концентрації робочого розчину; насичення діючими речовинами або поверхнево-активними речовинами бакові суміші й ін.) – якість внесення (технічний стан і настроювання обприскувача) Застосування гербіцидів по фазах розвитку сої. Правильний добір гербіциду ( системи захисту)і своєчасне і якісне внесення забезпечують практично100% контроль бур’янів у посівах сої.
Найбільш поширеними захворюваннями сої є септоріоз, пероноспороз, фузаріоз та ін., у фазах бутонізації та на початку наливання насіння застосовують фунгіциди системної дії, зокрема Абакус мк.е. (1,5-1,75 л/га), Аканто Плюс® 28 к.с. (0,5-0,75 л/га); Амістар Екстра 280 SC, к.с. (0,5-0,75 л/га), Імпакт К, к.с. (0,8 л/га), Колосаль, к.е. (1,0 л/га), Фитал, 2,5-3,0, 65 % в.р.к., Фортеця ЕС к. е. (0,5-1,0 л/га), Рекс дуо, к.е. (0,5 л/га), Топсін М, з.п. (0,8 кг/га), а також їх бакові суміші.
Шкоди посівам сої завдають павутинний кліщ, акацієва вогнівка та соєва плодожерка. Проти павутинного кліща застосовують такі акарициди як Омайт 570, 57% в.е. (1,5 л/га), Ніссоран, 10 % з.п. (0,5 кг/га), Санмайт, 20 % з.п. (0,9 л/га), Талстар, 10% к.е. (0,3 л/га), Нурел Д , к.е.(0,8 л/га). З метою запобігання резистентності шкідників до препарату застосовують їх бакові суміші: Омайт 570, 57% в.е. (0,75 л/га)+ Нурел Д, к.е.(0,4 л/га), Талстар, 10% к.е. (0,15 л/га)+ Нурел Д, к.е.(0,4 л/га). Для боротьби із акацієвою вогнівкою та соєвою плодожеркою застосовують Бі-58 новий, 40 % к.е. (1,0 л/га), Золон, 35 % к.е. (2,5 л/га) та інші.
У роки з надмірним випаданням опадів і відповідно подовженням вегетаційного періоду на завершальному етапі органогенезу сої, що часто спостерігається на Поліссі та в Західному Лісостепу, існує доцільність проведення десикації, особливо сортів більш пізньої групи стиглості. Для цього застосовують Реглон Супер 150 SL, в.р.к. (2-3 л/га), Скорпіон в.р.к., 150 г/л (2-3 л/га), Сонечко, в.р.к., 150 г/л (2-3 л/га), Баста 150, в.р., (2,0 л/га), Раундап Макс, в.р., (2,4 л/га), Везувій, в.р.к. (2-3 л/га), Гліфоган 480, в.р., (2-3 л/га), а також десикаційні композиції Скорпіон в.р.к., 150 г/л (1,0-1,5 л/га) + азотнокислий амоній (NH4NO3) в нормі 10 кг/га, Баста 150, в.р., (1,0 л/га)+NH4NO3 (10 кг/га) та Везувій, в.р.к. (1,0-1,5 л/га)+NH4NO3 (10 кг/га). Оптимальним строком проведення десикації є вологість насіння сої 40-45%.
Збирання і зберігання
Сою збирають прямим комбайнуванням у фазі повної стиглості при вологості зерна 14-16 %. Висота зрізу рослин не повинна перевищувати 6-8 см. Втрати зерна збільшуються, якщо посіви зріджені, проведені із запізненням. Оптимальна швидкість при збиранні – 3-4 км/год.
У процесі роботи на збиранні урожаю необхідно ретельно регулювати молотильний апарат і систему очищення комбайна.
Насіння сої на току підлягає первинній очистці на машинах та зерноочисних комплексах тощо. При цьому встановлюють верхні решета з круглими отворами діаметром 7,5-8 мм, нижні – 5-6 мм, або продовгуватими отворами завширшки 4-4,5 мм.
Після первинної очистки насіння сої з підвищеною вологістю необхідно просушити методом активного вентилювання. Температура теплоносія повинна складати 28-30°С протягом 4 годин, потім насіння охолоджують. При потребі сушіння сої продовжують. Вологість насіння сої контролюють за відносною вологістю теплоносія. При теплій сонячній погоді насіння досушують на відкритих майданчиках, шар завтовшки не повинен бути більшим 10-15 см.
Кондиційне насіння з вологістю не більше як 14 % підлягає очистці та сортуванню на машинах вторинної очистки, сучасних насіннєвих заводах.
Насіння сої, доведене до відповідних кондицій, зберігають в сухих провітрюваних приміщеннях насипом або в мішках.
Очікувані результати, ефективність Програми
Для виконання завдань Програми необхідно покращити матеріально-технічну та ресурсну базу соєсіючих господарств для якісного виконання технологічних операцій у оптимальні терміни (табл. 9).
Таблиця 9
Прогнозована потреба в основних матеріально-технічних засобах та мінеральних добривах для прогнозованих площ вирощування сої в Україні
Показники | Одиниці виміру | Роки | |||||
2015 | 2016 | 2017 | 2018 | 2019 | 2020 | ||
Площа посіву | тис. га | 1894,9 | 1950 | 2040 | 2116 | 2166 | 2200 |
Потреба в добривах | тис. т д. р. | 284 | 292 | 306 | 317 | 325 | 330 |
в т.ч. азотних | – | 57 | 59 | 61 | 63 | 65 | 66 |
фосфорних | – | 114 | 117 | 122 | 127 | 130 | 132 |
калійних | – | 114 | 117 | 122 | 127 | 130 | 132 |
Потреба в бактеріальних препаратах | тис. г/п | 1895 | 1950 | 2040 | 2116 | 2166 | 2200 |
Вартість ЗЗР | млн. грн. | 3134 | 3245 | 3415 | 3563 | 3669 | 3739 |
Вартість мікродобрив | млн. грн. | 711 | 731 | 765 | 794 | 812 | 825 |
Потреба в дизельному пальному | млн. т | 18 | 18 | 19 | 20 | 20 | 21 |
Прогнозована потреба основних матеріально-технічних засобів та мінеральних добрив формувалась на основі технологічних карт вирощування даної культури. При цьому норма внесення мінеральних добрив на один гектар складала N30P60K60 по д.р. і 9,4 т/га дизельного палива.
У результаті виконання програми повинні бути досягнуті основні показники розвитку галузі, визначені завданням розробленої програми.
Головним результатом реалізації Галузевої програми буде розширення посівних площ під сою у 2020 році до 2,2 млн. га, підвищення урожайності до 2,5 т/га, збільшення виробництва насіння щорічно до 5,5 млн. т. Розрахунок економічної ефективності розробленої Програми наведено в таблиці 10.
Таблиця 10
Оцінка ефективності галузевої комплексної Програми
«Виробництво, переробка, ефективне використання сої для продуктів харчування та тваринництва на 2015-2020 рр.»
Показник | Роки | |||||
2015 | 2016 | 2017 | 2018 | 2019 | 2020 | |
2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
Площа посіву, тис. га | 1894,5 | 1950 | 2040 | 2116 | 2166 | 2200 |
Урожайність, т/га | 2,21 | 2,26 | 2,31 | 2,37 | 2,44 | 2,5 |
Валове виробництво, тис. т | 4186,8 | 4407 | 4712,4 | 5014,9 | 5285,0 | 5500 |
Збільшення валового виробництва, тис. т (порівняно з попереднім роком) | 304,9 | 220,2 | 305,4 | 302,5 | 270,1 | 215 |
Прогнозована ціна реалізації 1 т сої, тис.грн. | 10 | 10 | 10 | 10 | 10 | 10 |
Витрати на 1 га, грн. (в середньому згідно технологічної карти) | 13212 | 13212 | 13212 | 13212 | 13212 | 13212 |
Всього витрат, млн.грн. | 25030 | 25763 | 26952 | 27957 | 28617 | 29066 |
Собівартість 1 т, грн. | 5978 | 5846 | 5719 | 5575 | 5415 | 5285 |
Прибуток, млн.грн | 16838 | 18307 | 20172 | 22193 | 24233 | 25934 |
Прибуток з 1 га, тис.грн. | 8,9 | 9,4 | 9,9 | 10,5 | 11,2 | 11,8 |
Рівень рентабельності, % | 67 | 71 | 75 | 79 | 85 | 89 |
Реалізація програми дозволить збільшити валове виробництво сої у 2020 році до 5,5 млн. т. із розширенням площ посівів до 2,2 млн. га. та забезпечить підвищення рівня урожайності насіння сої на рівні 2,5 т/га. Проведені розрахунки, свідчать про поступове зростання доходу та ефективності, виконання прогнозованих заходів програми обґрунтоване та економічно доцільне. Прибуток збільшиться на 9096 млн. грн. з 16838 до 25934 млн. грн., при цьому, рівень рентабельності зросте з 67% в 2015 році до 89% у 2020 році.
Реалізація завдань, визначених Програмою, відбуватиметься за рахунок власних коштів агроформувань, залучених інвестицій, державної підтримки.
Вартість освоєння Програми на період 2015-2020 років становитиме у цінах відповідних років біля 163,3 млрд. гривень, що є складовою витрат на вирощування.
АВТОРСЬКИЙ КОЛЕКТИВ ПРОГРАМИ: 1. – Заступник Міністра Мінагрополітики України 2. Гадзало Ярослав Михайлович- Президент УААН 3. – Директор Департаменту ринків рослинництва 4. Іващенко Олександр Олексійович – Академік-Секретар Відділення рослинництва 5. Петриченко Василь Флорович – доктор с.-г. наук, академік НААН, Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН, м. Вінниця 6. Бабич Анатолій Олександрович – доктор с.-г. наук, академік НААН, Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН, м. Вінниця 7. Іванюк Сергій Васильович – кандидат с.-г. наук, заступник директора, Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН, м. Вінниця 8. Колісник Сергій Іванович – кандидат с.-г. наук, заступник директора, Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН, м. Вінниця 9. Кириченко Віктор Васильович – доктор с.-г. наук, академік НААН, директор Інституту рослинництва ім. В.Я.Юр’єва НААН, м. Харків 10. Вожегова Раїса Анатоліївна – доктор с.-г. наук, директор Інституту землеробства НААН, м. Херсон 11. Тимченко Віктор Наумович – кандидат економічних наук, президент асоціації “Українська асоціація виробників і переробників сої” 12. Пилипченко Андрій Васильович – віце-президент асоціації “Українська асоціація виробників і переробників сої” 13. Хаджиматов Валерій Атабекович – кандидат с.-г. наук, директор ТОВ «Науково-дослідний інститут сої» м. Глобине Полтавської обл.
Додаток 1
План соєсіяння по областях 2020 року | |||||||
№ п/п | Область | Зона | Ріллі, тис. га | Посіви сої | |||
2014 рік | 2020 рік | ||||||
тис. га | % до ріллі | тис. га | % до ріллі | ||||
Україна | 27258,2 | 1792,9 | 6,6 | 2200 | 8,1 | ||
1 | Вінницька | Лісостеп | 1615,0 | 164,9 | 10,2 | 200 | 12,4 |
2 | Волинська | Полісся | 532,3 | 32,6 | 6,1 | 42 | 7,9 |
3 | Дніпропетровська | Степ | 1918,9 | 5,8 | 0,3 | 14 | 0,7 |
4 | Донецька | Степ | 1353,6 | 0,9 | 0,1 | 1 | 0,1 |
5 | Житомирська | Полісся | 819,3 | 124,0 | 15,1 | 140 | 17,1 |
6 | Закарпатська | Лісостеп | 188,9 | 2,1 | 1,1 | 10 | 5,3 |
7 | Запорізька | Степ | 1600,5 | 10,1 | 0,6 | 15 | 0,9 |
8 | Івано-Франківська | Лісостеп | 376,2 | 14,8 | 3,9 | 38 | 10,1 |
9 | Київська | Лісостеп/Полісся | 1149,6 | 189,2 | 16,5 | 190 | 16,5 |
10 | Кіровоградська | Степ | 1665,7 | 150,2 | 9,0 | 160 | 9,6 |
11 | Луганська | Степ | 987,7 | − | – | – | 0,0 |
12 | Львівська | Лісостеп | 625,8 | 22,7 | 3,6 | 58 | 9,3 |
13 | Миколаївська | Степ | 1550,5 | 16,4 | 1,1 | 20 | 1,3 |
14 | Одеська | Степ | 1837,5 | 10,7 | 0,6 | 12 | 0,7 |
15 | Полтавська | Лісостеп | 1715,2 | 206,3 | 12,0 | 200 | 11,7 |
16 | Рівненська | Полісся | 540,9 | 54,4 | 10,1 | 92 | 17,0 |
17 | Сумська | Лісостеп | 1086,3 | 92,6 | 8,5 | 130 | 12,0 |
18 | Тернопільська | Лісостеп | 802,6 | 68,6 | 8,5 | 90 | 11,2 |
19 | Харківська | Лісостеп | 1715,5 | 38,3 | 2,2 | 100 | 5,8 |
20 | Херсонська | Степ | 1425,6 | 101,7 | 7,1 | 108 | 7,6 |
21 | Хмельницька | Лісостеп | 1124,2 | 225,5 | 20,1 | 250 | 22,2 |
22 | Черкаська | Лісостеп | 1196,1 | 133,4 | 11,2 | 142 | 11,9 |
23 | Чернівецька | Лісостеп | 304,9 | 59,1 | 19,4 | 70 | 23,0 |
24 | Чернігівська | Полісся | 1125,4 | 68,6 | 6,1 | 118 | 10,5 |
Прогноз соєсіяння по областях в 2015 р.
№
п/п |
Область | Площа,
тис. га |
Врожайність, т/га | Валовий збір,
тис. т |
1 | Вінницька | 190,0 | 2,1 | 399,0 |
2 | Волинська | 37,9 | 2,4 | 90,9 |
3 | Дніпропетровська | 6,5 | 1,2 | 7,6 |
4 | Донецька | 0,3 | 1,0 | 0,3 |
5 | Житомирська | 127,5 | 1,9 | 242,3 |
6 | Закарпатська | 5,8 | 2,5 | 14,5 |
7 | Запорізька | 10,7 | 2,6 | 28,0 |
8 | Івано-Франківська | 18,2 | 2,1 | 38,2 |
9 | Київська | 194,9 | 2,1 | 409,3 |
10 | Кіровоградська | 140,3 | 1,6 | 224,4 |
11 | Луганська | 0,1 | 1,0 | 0,1 |
12 | Львівська | 33,0 | 2,2 | 72,6 |
13 | Миколаївська | 19,6 | 1,6 | 31,3 |
14 | Одеська | 9,0 | 1,8 | 16,2 |
15 | Полтавська | 177,7 | 1,8 | 319,9 |
16 | Рівненська | 65,4 | 2,2 | 143,9 |
17 | Сумська | 101,0 | 1,9 | 191,9 |
18 | Тернопільська | 102,4 | 2,2 | 225,2 |
19 | Харківська | 36,0 | 1,6 | 56,1 |
20 | Херсонська | 96,5 | 3,4 | 330,2 |
21 | Хмельницька | 246,1 | 2,6 | 639,8 |
22 | Черкаська | 132,5 | 1,8 | 243,9 |
23 | Чернівецька | 66,4 | 2,4 | 157,2 |
24 | Чернігівська | 75,4 | 1,9 | 140,3 |
по Україні | 1894,9 | 2,1 | 4186,2 |
Прогноз соєсіяння по областях в 2016 р.
№
п/п |
Область | Площа,
тис. га |
Врожайність, т/га | Валовий збір,
тис. т |
1 | Вінницька | 185 | 2,3 | 425,5 |
2 | Волинська | 38 | 2,5 | 95 |
3 | Дніпропетровська | 8 | 1,6 | 12 |
4 | Донецька | 1,0 | 1,5 | 1,5 |
5 | Житомирська | 128 | 2,5 | 320 |
6 | Закарпатська | 8 | 2,6 | 20 |
7 | Запорізька | 11 | 2,1 | 23 |
8 | Івано-Франківська | 19 | 2,3 | 44 |
9 | Київська | 190 | 2,4 | 456 |
10 | Кіровоградська | 145 | 2,1 | 304,5 |
11 | Луганська | 0,1 | 1,0 | 0,1 |
12 | Львівська | 35 | 2,4 | 84 |
13 | Миколаївська | 20 | 1,9 | 38 |
14 | Одеська | 11 | 2,0 | 22 |
15 | Полтавська | 185 | 2,4 | 444 |
16 | Рівненська | 75 | 2,3 | 172 |
17 | Сумська | 110 | 2,1 | 231 |
18 | Тернопільська | 82 | 2,4 | 196 |
19 | Харківська | 60 | 2,0 | 120 |
20 | Херсонська | 102 | 3,1 | 316 |
21 | Хмельницька | 250 | 2,5 | 625 |
22 | Черкаська | 140 | 2,4 | 336 |
23 | Чернівецька | 63 | 2,6 | 164 |
24 | Чернігівська | 84 | 2,2 | 184 |
по Україні | 1950 | 2,4 | 4680 |
Прогноз соєсіяння по областях в 2017 р.
№
п/п |
Область | Площа,
тис. га |
Врожайність, т/га | Валовий збір,
тис. т |
1 | Вінницька | 187 | 2,4 | 448 |
2 | Волинська | 40 | 2,6 | 104 |
3 | Дніпропетровська | 10 | 1,7 | 17 |
4 | Донецька | 1,0 | 1,6 | 1,6 |
5 | Житомирська | 132 | 2,6 | 343 |
6 | Закарпатська | 9 | 2,7 | 24 |
7 | Запорізька | 13 | 2,0 | 26 |
8 | Івано-Франківська | 24 | 2,5 | 60 |
9 | Київська | 185 | 2,5 | 462 |
10 | Кіровоградська | 155 | 2,2 | 341 |
11 | Луганська | 0,1 | 1,0 | 0,1 |
12 | Львівська | 50 | 2,5 | 125 |
13 | Миколаївська | 20 | 2,0 | 40 |
14 | Одеська | 12 | 1,9 | 22 |
15 | Полтавська | 195 | 2,4 | 468 |
16 | Рівненська | 82 | 2,4 | 196 |
17 | Сумська | 115 | 2,2 | 253 |
18 | Тернопільська | 85 | 2,5 | 212 |
19 | Харківська | 70 | 2,1 | 147 |
20 | Херсонська | 105 | 3,3 | 346 |
21 | Хмельницька | 245 | 2,6 | 637 |
22 | Черкаська | 147 | 2,4 | 352 |
23 | Чернівецька | 68 | 2,6 | 176 |
24 | Чернігівська | 90 | 2,3 | 207 |
по Україні | 2040 | 2,4 | 5007 |
Прогноз соєсіяння по областях в 2018 р.
№
п/п |
Область | Площа,
тис. га |
Врожайність, т/га | Валовий збір,
тис. т |
1 | Вінницька | 195 | 2,4 | 468 |
2 | Волинська | 41 | 2,5 | 102 |
3 | Дніпропетровська | 12 | 1,7 | 20 |
4 | Донецька | 1,0 | 1,7 | 1,7 |
5 | Житомирська | 135 | 2,5 | 337 |
6 | Закарпатська | 10 | 2,6 | 26 |
7 | Запорізька | 13 | 2,0 | 26 |
8 | Івано-Франківська | 30 | 2,4 | 72 |
9 | Київська | 187 | 2,5 | 467 |
10 | Кіровоградська | 160 | 2,0 | 320 |
11 | Луганська | 0,1 | 1,0 | 0,1 |
12 | Львівська | 54 | 2,5 | 135 |
13 | Миколаївська | 21 | 2,0 | 42 |
14 | Одеська | 12 | 1,9 | 22 |
15 | Полтавська | 200 | 2,4 | 480 |
16 | Рівненська | 88 | 2,4 | 211 |
17 | Сумська | 120 | 2,3 | 276 |
18 | Тернопільська | 87 | 2,5 | 217 |
19 | Харківська | 80 | 2,4 | 192 |
20 | Херсонська | 108 | 3,5 | 378 |
21 | Хмельницька | 250 | 2,6 | 650 |
22 | Черкаська | 145 | 2,4 | 348 |
23 | Чернівецька | 70 | 2,5 | 175 |
24 | Чернігівська | 98 | 2,1 | 206 |
по Україні | 2117 | 2,4 | 5080,8 |
Прогноз соєсіяння по областях в 2019 р.
№
п/п |
Область | Площа,
тис. га |
Врожайність, т/га | Валовий збір,
тис. т |
1 | Вінницька | 200 | 2,5 | 500 |
2 | Волинська | 42 | 2,6 | 109 |
3 | Дніпропетровська | 14 | 1,8 | 25 |
4 | Донецька | 1,0 | 1,7 | 1,7 |
5 | Житомирська | 138 | 2,5 | 345 |
6 | Закарпатська | 11 | 2,6 | 28 |
7 | Запорізька | 14 | 2,0 | 28 |
8 | Івано-Франківська | 36 | 2,5 | 90 |
9 | Київська | 190 | 2,5 | 475 |
10 | Кіровоградська | 165 | 2,1 | 346 |
11 | Луганська | 0,1 | 1,0 | 0,1 |
12 | Львівська | 56 | 2,4 | 134 |
13 | Миколаївська | 20 | 1,9 | 38 |
14 | Одеська | 12 | 2,0 | 24 |
15 | Полтавська | 200 | 2,5 | 500 |
16 | Рівненська | 90 | 2,4 | 216 |
17 | Сумська | 125 | 2,4 | 300 |
18 | Тернопільська | 89 | 2,5 | 222 |
19 | Харківська | 90 | 2,3 | 207 |
20 | Херсонська | 108 | 3,5 | 378 |
21 | Хмельницька | 250 | 2,5 | 625 |
22 | Черкаська | 140 | 2,4 | 336 |
23 | Чернівецька | 70 | 2,6 | 182 |
24 | Чернігівська | 105 | 2,3 | 241 |
по Україні | 2166 | 2,5 | 5415 |
Прогноз соєсіяння по областях в 2020 р.
№
п/п |
Область | Площа,
тис. га |
Врожайність, т/га | Валовий збір,
тис. т |
1 | Вінницька | 200 | 2,5 | 500 |
2 | Волинська | 42 | 2,5 | 105 |
3 | Дніпропетровська | 14 | 1,8 | 25 |
4 | Донецька | 1 | 1,7 | 1,7 |
5 | Житомирська | 140 | 2,5 | 350 |
6 | Закарпатська | 10 | 2,5 | 25 |
7 | Запорізька | 15 | 2,1 | 31 |
8 | Івано-Франківська | 38 | 2,6 | 10 |
9 | Київська | 190 | 2,6 | 494 |
10 | Кіровоградська | 160 | 2,2 | 352 |
11 | Луганська | 0,1 | 1,0 | 0,1 |
12 | Львівська | 58 | 2,4 | 139 |
13 | Миколаївська | 20 | 2,0 | 40 |
14 | Одеська | 12 | 2,0 | 24 |
15 | Полтавська | 200 | 2,4 | 480 |
16 | Рівненська | 92 | 2,5 | 230 |
17 | Сумська | 130 | 2,4 | 312 |
18 | Тернопільська | 90 | 2,6 | 234 |
19 | Харківська | 100 | 2,3 | 230 |
20 | Херсонська | 108 | 3,4 | 367 |
21 | Хмельницька | 250 | 2,7 | 675 |
22 | Черкаська | 142 | 2,4 | 340 |
23 | Чернівецька | 70 | 2,6 | 182 |
24 | Чернігівська | 118 | 2,3 | 271 |
по Україні | 2200 | 2,5 | 5500 |
Додаток 2
Характеристика сортів сої скоростиглої, ранньостиглої, середньостиглої, середньопізньостиглої груп
Назва сортів | Коротка характеристика сортів |
Анжеліка, Легенда, Аннушка, Танаіс, Терек, Марко, АФІНА, Сіверка, | Тривалість вегетаційного періоду – до 91 діб (max 125 діб).
Висота рослин – у середньому 80-90 см. Висота прикріплення нижнього бобу – 8-10 см. Висока стійкість до понижених температур. Рекомендована густота – 750-850 тис. шт./га. Середня урожайність – 2,0-2,5 т/га. Вміст білку – 37-41%, жиру – 19-21%. |
Діона, КиВін Золотиста, Оріана, Алмаз, Артеміда, Вільшанка, Ворскла, Хвиля, Сузір’я, Мерлін, Говерла, Київська 98, Медея, Аметист, Кассіді, Опалін, Відра, Саска, НС Максимус АМФОР, СВ Трейд, Антрацит, Александрит, Естафета, ЕС СЕНАТОР, Опус, Кофу, Алігатор, НС Алфа, НС Виртус Адамос, Анастасія, Мавка, | Тривалість вегетаційного періоду – 91-105 діб. Переважно детермінантний тип росту. Висота рослин – у середньому 90-100 см. Висота прикріплення нижнього бобу – 8-12 см.
Рекомендована густота – 650-750 тис. шт./га. Середня урожайність – 2,2-2,7 т/га. Вміст сирого протеїну – 38-42%, жиру – 19-22%. |
Вежа,Княжна, Хуторяночка, Монада, Тріада, Діадема Поділля, Знахідка Лариса, Фортуна, Ксеня,Фарватер, Данко, Сяйво, Георгіна, Таврія, Даная, Смуглянка, Антарес, Іванка, Омега вінницька, Васильківська, Медісон, Ятрань, Аратта, Корсак, Фаворит, Ромашка, Золушка, Байка, Хорол, Срібна Рута, Білявка, Спринт, Донька, Черемош, Рапсодія, Кубань, Руса, Моравія, Софія, Кент, Кардіфф, Падуа Султана, Десна, Кордоба, Атланта, Богеміанс, Подяка, Мальвіна, Либідь | Тривалість вегетаційного періоду – 106-125 діб. Висота рослин – у середньому 90-115 см. Висота прикріплення нижнього бобу – 10-14 см.
Рекомендована густота – 550-650 тис. шт./га. Середня урожайність – 2,5-3,2 т/га. Вміст сирого протеїну – 37-42%, жиру – 19-21%. |
Вінничанка, Мельпомена, Вінні, Анатоліївка, Сігалія, Полтава, Маша, Сінара, , Святогор, Чернівецька 9, Галина | Тривалість вегетаційного періоду – більше 135 діб.
Висота рослин – у середньому 110-140 см. Висота прикріплення нижнього бобу – 12-16 см. Рекомендована густота – 400-450 тис. шт./га. Середня урожайність – 3,5-4,0 т/га. Вміст протеїну – 37-42%, жиру – 19-21%. |