Соняшник (Helianthus annuus L.) за масштабами поширення, універсальністю використання та енергетичною цінністю – найважливіша олійна культура в Україні та Світі. Саме ефективність соняшник забезпечує найбільший вихід олії з одиниці площі, а виробництво його є рентабельним у всіх зонах вирощування [2, 5].
Серед світових виробників соняшнику Україна посідає друге-третє місце за валовим збором насіння цієї культури. За роки проведення дослідження. В Україні валове виробництво соняшнику зазнає великих коливань, в останні роки виробництво насіння соняшнику в Україні складає більше 10 – 12 млн. т, а соняшникової олії – 4,9 – 5,5 млн. т при потребі останньої для внутрішнього ринку біля 0,5 млн. т [2].
Високий рівень рентабельності, зростаючий попит на насіння та соняшникову олію на внутрішньому та світовому ринках зумовлює зростання посівних площ та підвищення врожайності соняшника. Генетичний потенціал гібридів реалізований на 30 – 50%. Причиною є недостатня адаптація рослин соняшника до відповідних ґрунтово-кліматичних умов та незадовільна технологія вирощування [3].
Підвищення продуктивності соняшнику можливе завдяки удосконаленню елементів технології вирощування культури з урахуванням більш ефективного використання біокліматичного потенціалу ґрунтово-кліматичних умов даної зони та генетичного потенціалу високопродуктивних гібридів як вітчизняної так i зарубіжної селекції. За цих умов проведення досліджень з оптимізації строків сівби та густоти стояння рослин різних гібридів є актуальною для науки та виробництва. Саме вивченню економічної ефективності агроценозів соняшнику у Лісостепі Правобережному присвячені наукові дослідження співробітників Інституту кормів сільського господарства Поділля НААН впродовж останніх 5 років [4].
В результаті досліджень виявлено, що в умовах Лісостепу правобережного України, під час вирощування соняшнику за традиційної технології кращими показниками рівня продуктивності характеризуються гібриди середньостиглої групи стиглості типу «НК Конді», а при застосуванні додаткових антистресових заходів або сучасних систем вирощування гібриди ранньої групи типу «НТS Суміко». При цьому, затрати на вирощування залишалися на рівні 48,24 тис. грн. на 1 га. Використання різноманітних систем захисту та листкового удобрення у критичні фази розвитку рослин дозволило зменшити загальні витрати в середньому до 38,85 тис. грн. на 1 га, а на екологічних ділянках витрати коштів на вирощування соняшнику сягали не більше 40,22 тис. грн./га.
Як результат розрахунку, показник умовно чистого прибутку із одиниці площі посіву соняшнику без використання механічного обробітку ґрунту в середньому за варіантами досліджень досягав рівня 24-27 тис. грн./га, що є вищим в порівнянні із середнім показником посівів соняшнику на контролі. Також, було відмічено збільшення прибутку на ділянках де застосовувалась екологічна система вирощування із механічним обробітком грунту без використання гербіцидів. У ранньостиглих гібридів типу «НК Неома» умовно чистий прибуток коливався в межах 24,3 тис. грн./га, а на варіантах без застосування фактору інтенсифікації був нижчим 17,3 тис. грн/га (рис. 1).
Рис.1. Рівень чистого прибутку ценозів соняшнику за різних технологій
Аналіз показників рівня рентабельності дає змогу керівникам і спеціалістам сільськогосподарського підприємства визначити, які види продукції і за яких технологій найбільш вигідно виробляти в господарстві, де є змога підвищення прибутковості виробництва. Тому, саме показник рівня рентабельності (співвідношення чистого прибутку до повної собівартості продукції виражене у відсотках) є основним критерієм оцінки ефективності технології вирощування сільськогосподарських культур [1, 6]. Нами встановлено, що найвищий рівень рентабельності 70,2% відзначений у варіанті гібриду соняшнику «Суміко HTS» за вирощування без інтенсифікації виробництва а використанні лише механічних обробок посівів. Таким чином, в умовах Лісостепу правобережного України під час вирощування соняшнику можна користуватись екологічними технологіями без застосування хімічних засобів захисту посівів від бур’янів підібравши кращі гібриди.
Список використаних джерел
- Eremenko, O. A., Kalitka, V. V., Kalenska, S. M., Malkina, V. M. Assessment of ecological plasticity and stability of sunflower hybrids 167 (Helianthus annuus L.) in Ukrainian Steppe. Ukraine Journal of ecology. 8 (1). – 2018. 289–296. URL: http://ojs.mdpu.org.ua/index.php/ biol/ article /view / _214 DOI: 10.15421/2018_216;
- Бойко К.Я. Формування врожайності гібриду соняшнику Надійний в залежності від агроприйомів вирощування в умовах Південного Степу України / К.Я. Бойко, А.Є. Мінковський, О.І. Поляков // Зб. наук. праць Інституту олійних культур. – Запоріжжя – 2008. – Вип. 13. – С. 121;
- Гаврилюк М.М. Олійні культури в Україні: навчальний посібник / М.М. Гаврилюк, В.Н. Салатенко, А.В. Чехов, М.І. Федорчук / за ред. В.Н. Салатенко. – 2-ге вид. перероб. і допов. – К.: Основа, 2008. – 420 с.;
- Корнійчук, О. В. Глобалізація кліматичних змін в агроценозах Центрального Правобережного Лісостепу. Корми та виробництво кормів , (87), 127-131. – 2019. URL: https://doi.org/10.31073/kormovyrobnytstvo201987-19;
- Петриченко В.Ф., Лихочвор В.В. Рослинництво: підручник. Львів, 2020. 806 с.;
- Скидан В. Удобрення та економіка соняшнику / В. Скидан, М. Скидан // Agroexpert. – 2013. – № 3. – С. 56–58
Автор: Братчук Людмила, кандидат економічних наук НААН