Опубліковано

Економічна ефективність вирощування гібридів кукурудзи на зерно за різних технологій обробітку ґрунту

вирощування

Підвищення конкурентоздатності сільськогосподарської галузі в Україні може відбуватися завдяки поліпшенню економічної ефективності самого виробництва. Також одним із головних факторів успіху товаровиробника є постійне підвищення рівня конкурентоспроможності виробленої продукції. Також за останні роки відбулися значні зміни погодно-кліматичних умов, зокрема кількість екстремальних, посушливих років зросла. На думку Лихочвора В.В., Петриченка В.Ф. ці зміни призведуть до зниження ефективності хіміко-технологічних факторів у аграрному виробництві. Тому сучасне сільськогосподарське виробництво має характеризуватись застосуванням різноманітних технологій з подальшою їх адаптацією до конкретних ґрунтово-кліматичних умов. Також, необхідно формувати таку економічну політику, яка б сприяла забезпеченню конкурентного економічного росту, оскільки, лише за умов конкурентної боротьби існує потреба постійного вдосконалення і підвищення ефективності виробництва продукції, що є основою економічного розвитку. Крім того, підвищення ефективності технологічних процесів вирощування рослин потребує аналізу їх як системи [1, 7].

Наявність показників економічної оцінки вирощування сільськогосподарських культур дає змогу оцінити та обрати економічно вигідніший варіант технології і намітити шлях економії ресурсів і затрат енергії, як загалом по технологічному потоку, так і за окремими складовими. Економічно ефективні лише ті прийоми виробництва, які забезпечують збільшення виходу продукції з одиниці площі за невеликих затратах праці та засобів [3, 5].

Сучасні технології вирощування

конкурентоспроможної рослинницької продукції сільськогосподарських культур є способом функціонування сталих систем землеробства. Підвищення ефективності і стабільності землеробства можливо лише за впровадження інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур. Новітні технології сприяють більш ефективному використанню потенційних можливостей сучасних сортів та гібридів та забезпечують підвищення урожайності та їх якості шляхом впливу на продукційний процес розвитку рослин. Ці технології сприяють оптимізації виробничих витрат з урахуванням екологічної безпеки навколишнього середовища та підтримують відносну рівновагу агроекосистем [4].

Багаторічні дослідження Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН свідчать про недостатній рівень використання потенційних можливостей нових гібридів кукурудзи. Реалізація її генетичного потенціалу сприятиме значному збільшенню виробництва зерна та стимулюванню розвитку переробної галузі. Враховуючи біологічні особливості нових гібридів кукурудзи та розвиток новітніх технології їх вирощування, виникає необхідність оптимізувати взаємодію гібриду із наявними гідротермічними ресурсами довкілля та організованими факторами, що забезпечить більш повну реалізацію їх потенціалу в умовах конкретного регіону [8, 10].

У зв’язку з цим, вивчення реакції сучасних гібридів кукурудзи на фактори інтенсифікації у самовідновлювальних системах землеробства за різного обробітку ґрунту, формування показників економічної ефективності є важливою народногосподарською проблемою, яка потребує відповідного наукового обґрунтування.

Мета досліджень – порівняльна оцінка ефективності вирощування нових гібридів кукурудзи в умовах традиційних і альтернативних систем обробітку грунту.

Матеріли та методи досліджень.

Польові дослідження проводились впродовж 2014-2016 рр. в умовах Лісостепової зони України, а саме на дослідному полі Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН. Програмою досліджень було передбачено польовий дослід, де вивчали дію та взаємодію трьох факторів: А – гібриди кукурудзи; В – система обробітку грунту (традиційна та No-till); С – використання біологічного препарата Ратчета. При цьому, висівали гібриди кукурудзи трьох груп стиглості (ранньостиглі, середньоранньостиглі та середньостиглі). Кожна група стиглості була представлена двома гібридами кукурудзи.

В наших дослідженнях ми використали наступні гібриди кукурудзи: ранньостиглі (ФАО 150-200) – Трубіж СВ, ТЕЛЕКС; середньоранньостиглі (ФАО 200-300) – Хорол СВ, Адвей; середньостиглі (ФАО 300-400) – Візир, ЛГ 3232. Під час розрахунків економічної ефективності вирощування кукурудзи,  використовували такі показники як: рівень урожайності зерна, біржову вартість продукції – ті, що формують ціну реалізації; виробничі витрати, амортизація засобів виробництва та інші – ті, що формують собівартість готової продукції та її рівень рентабельності [6, 9].

Результати досліджень. За результати наших досліджень затрати на виробництво зерна кукурудзи за традиційного вирощування та глибоким обробітком ґрунту становлять в середньому 10330 грн. на 1 га посіву. При цьому, рівень величини витрат чітко корелює із рівнем продуктивності гібридів. Тобто висока продуктивність кукурудзи можлива за умов достатнього фінансового забезпечення посіву, догляду та вчасного збирання культури. Так, для отримання найвищого урожаю зерна при вирощуванні ранньостиглого гібрида Трубіж СВ затрати сягали 10258 грн./га, а гібрида ТЕЛЕКС – 10161 грн./га. Найвищі прямі витрати потребував високоврожайний гібрид Адевей в межах 10838 – 11031 грн./га.

Найменші затрати були понесені за традиційної технології вирощування серед ранньостиглих гібридів на гібрид Трубіж СВ 10113 грн., середньоранньостиглих – на гібрид Хорол СВ 10040 грн., що менше на 991 грн. або 9 % від гібриду Адевей, середньостиглих гібридів – на гібрид Візир 10306 грн., що менше на 338 грн. або 3 % від гібриду ЛГ 3232. На ширину діапазону затрат прямий вплив мала інтенсифікація технології вирощування, що призводило до збільшення та додаткових технологічних витрат (табл. 1).

Відзначено, що рівень умовно чистого прибутку при вирощуванні кукурудзи за традиційної технології в умовах Лісостепу правобережного становив 17436 грн./га. При цьому, найвищий чистий прибуток 20119 грн./га одержаний за висівання середньораньостиглого гібрида Адевей із застосуванням інтенсифікації технологічного процесу і 17990 грн./га – за висівання ЛГ3232. Для інших гібридів умовно чистий прибуток коливався на рівні 17000 грн./га, у Хорол СВ – не перевищував 16511 грн./га. Суттєвий вплив на рівень умовно чистого прибутку антистресовий біостимулятор Ратчет здійснював лише на посівах гібриду Адевей. В посівах інших досліджуваних гібридів за традиційної технології вирощування та виконання всіх ґрунтообробних прийомів вплив фактору інтенсифікації відмічався позитивною тенденцією.

Таблиця 1. Економічна ефективність вирощування гібридів кукурудзи на зерно за традиційною технологією (середнє 2014-2016 рр.)

Гібриди кукурудзи

Антистресовий препарат

Урожайність, т/га

Вартість продукції, грн.

Затрати на вирощування, грн.

Умовно чистий прибуток, грн./га

Собівартість

Рівень рентабельності, %

Трубіж СВ

без обробки

7,63

26716

10113

16603

1325

164

Ратчет

7,83

27416

10258

17158

1344

167

ТЕЛЕКС

без обробки

7,67

26835

10137

16697

1328

165

Ратчет

7,70

26950

10161

16789

1331

165

Хорол СВ

без обробки

7,60

26600

10089

16511

1322

164

Ратчет

7,53

26366

10040

16325

1315

163

Адевей

без обробки

8,63

30216

10838

19378

1420

179

Ратчет

8,90

31150

11031

20119

1445

182

Візир

без обробки

7,67

26835

10137

16697

1328

165

Ратчет

7,90

27650

10306

17344

1350

168

ЛГ 3232

без обробки

8,00

28000

10379

17621

1360

170

Ратчет

8,13

28466

10475

17990

1372

172

Середнє

7,93

27912

10330

17436

1353

169

Важливим показником під час визначення ефективності виробництва є величина повної собівартості одиниці продукції. Визначення собівартості допомагає встановити рівень (норму) рентабельності, яка дає змогу визначити виробничу ефективність. За результатами наших досліджень, найвища собівартість зерна 1445 грн./т відзначалась у варіантах із гібридам Адевей за умови вирощування його у Лісостепу правобережному. Також, відзначений варіант найнижчої собівартості 1315 грн./т зерна кукурудзи за вирощування середньораньостиглого гібриду вітчизняної селекції Хорол СВ (табл. 1).

Одним із головних показників, що характеризує економічну ефективність виробництва, є рентабельність, тобто дохідність, прибутковість виробництва.

Найвищий рівень рентабельності відзначений у варіантах гібриду середньораньостиглої групи дозрівання Адевей, він в середньому впродовж років дослідження становив 182 %. Для гібридів ранньостиглої групи Трубіж СВ та ТЕЛЕКС рівень рентабельності відповідав 165 %, а для середньостиглої групи Візир та ЛГ3232 – 170%.

Таким чином, в умовах Лісостепу правобережного при вирощуванні кукурудзи на зерно за традиційної технології обробітку ґрунту кращими показниками економічної ефективності характеризуються гібриди Адевей та ЛГ 3232, а при додатковому застосуванні антистресового препарату Ратчет ранньостиглий гібрид Трубіж СВ.

Застосування No-till технології вирощування кукурудзи дозволило зменшити загальні витрати в середньому до 6292 грн. на 1 га. При цьому, за такої технології витрати коштів на вирощування кукурудзи складали 6379 грн./га, а для ранньостиглого гібриду Трубіж СВ – лише 6247 грн./га (табл.  2).

Середнє значення врожайності зерна в розрізі варіантів та років досліджень за No-till технології вирощування складало 6,62 т/га зерна, що в перерахунку на ціну реалізації складало 23363 грн./га вартості. Відповідно,  найвищі значення вартості валової продукції було отримане у варіантах із гібридами Адевей 26716 грн./га та Хорол СВ 24385 грн./га.

Таблиця 2. Економічна ефективність вирощування гібридів кукурудзи на зерно за No-till технологією (середнє 2014-2016 рр.)

Гібриди кукурудзи

Антистресовий препарат

Урожайність, т/га

Вартість продукції, грн.

Затрати на вирощування, грн.

Умовно чистий прибуток, грн./га

Собівартість

Рівень рентабельності, %

Трубіж СВ

без обробки

6,10

21350

6247

15103

1024

242

Ратчет

6,40

22400

6273

16127

1028

257

ТЕЛЕКС

без обробки

6,43

22516

6276

16229

1029

259

Ратчет

6,67

23335

6296

17049

1032

271

Хорол СВ

без обробки

6,40

22400

6273

16127

1028

257

Ратчет

6,97

24385

6322

18073

1036

286

Адевей

без обробки

7,07

24735

6331

18414

1038

291

Ратчет

7,63

26716

6379

20326

1046

319

Візир

без обробки

6,23

21816

6259

15546

1026

248

Ратчет

6,53

22866

6284

16571

1030

264

ЛГ 3232

без обробки

6,23

21816

6259

15546

1026

248

Ратчет

6,77

23685

6305

17390

1034

276

Середнє

6,62

23363

6292

16875

1031

268

При цьому, показник умовно чистого прибутку із одиниці площі посіву кукурудзи за No-till технології в середньому за варіантами досліджень досягав рівня 16875 грн./га, що є вищим в порівнянні із середнім показником за традиційного обробітку ґрунту. Такі гібриди, як ТЕЛЕКС, Хорол СВ, Адевей забезпечували вищий прибуток з одиниці площі в умовах No-till технології.

Також, було відмічено, що для істотного збільшення прибутку потрібно застосовувати додаткові операції із інтенсифікації No-till технології. Вони дозволяли отримувати додаткові прибутки на посівах всіх гібридів, що були поставленні на вивчення. При цьому найвищий рівень умовно чистого прибутку становив у гібрида Адевей 20326 грн./га на варіанті із застосуванням біологічного протектора холодового стресу Ратчет. Також високими показниками умовно чистого прибутку характеризувались гібрид ЛГ 3232 17390 грн./га, гібрид Хорол СВ 18414 грн./га на варіанті із застосуванням біологічного препарату Ратчет. У ранньостиглих гібридів ТЕЛЕКС та Трубіж СВ умовно чистий прибуток коливався в межах 15 – 16 тис. грн./га, а на варіантах без застосування фактору інтенсифікації був нижчим ніж при традиційній технології вирощування із глибоким обробітком ґрунту.

Відмічено, що у Лісостепу правобережному за умов No-till технології собівартість 1 т зерна в середньому становить 1031 грн./т. Поєднання організованих факторів сприяло забезпеченню найнижчої собівартості зерна у ранньостиглого  гібрида вітчизняної селекції Трубіж СВ на рівні 1024 грн./т.

Розрахунки показали, що найвищий рівень рентабельності відзначений у варіанті гібриду середньораньостиглої групи дозрівання Адевей 319 % за вирощування в умовах інтенсифікації No-till технології. На варіанті без застосування антистресового препарату рівень рентабельності у даного гібрида становив 291 %. Високу рентабельність показували варіанти із гібридом Хорол СВ 286 % при застосуванні фактору інтенсифікації. На варіантах інших гібридів рентабельність коливалась в межах 240-260 %, і вплив фактору інтенсифікації технології був в межах похибки середніх значень.

Таким чином, в умовах Лісостепу правобережного України під час вирощування кукурудзи на зерно кращими показниками економічної ефективності характеризуються гібриди середньоранньостиглої групи за вирощування їх у системі No-till технології. А гібриди ранньостиглої та середньостиглої груп вищий прибуток здатні забезпечити в умовах традиційного обробітку ґрунту.

Висновки. Оцінка економічної ефективності технології вирощування показує, що гібриди середньоранньостиглої групи Хорол СВ, Адевей за No-till технології забезпечували умовно чистий прибуток від 18,07 до 20,33 тис.грн./га. тоді, як гібриди ранньостиглої групи Трубіж СВ, ТЕЛЕКС та середньостиглої групи Візир ЛГ 3232 забезпечували найвищі показники чистого прибутку на рівні 18 тис. грн./га за умов традиційного обробітку ґрунту.

Література
  1. Ефективність системи землеробства No-till у правобережному Лісостепу України / В.Ф. Петриченко, С.І. Колісник, С.Я. Кобак, О.Я. Панасюк, В.О. Савченко // Корми і кормовиробництво : міжвід. темат. наук. зб. / НААН, Ін-т кормів та сіл. госп-ва Поділля. – Вінниця : ФОП Данилюк. – 2016. – Вип. 82 – С.179–184.
  2. Інтенсифікація технологій вирощування кукурудзи на зерно – гарантія стабілізації урожайності на рівні 90-100 ц/га: практичні рекомендації / [А.В.Черенков, В.С.Циков, Б.В.Дзюбецький та ін.]. – Дніпропетровськ: ДУ Інститут сільського господарства степової зони НААН, 2012. – 30 с.
  3. Мацибора В. І. Економіка сільського господарства.: Підручник. К.: Вища школа, 1994. 353 с.
  4. Науково-практичні рекомендації щодо оптимального співвідношення сільськогосподарських культур у сівозмінах у різних ґрунтово-кліматичних умовах / Петриченко В.Ф., Кобак С.Я., Колісник С.І., Панасюк О.Я. та ін.. – Вінниця: Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН, – 2017. – 24 с.
  5. Прибутковість вирощування соняшнику, кукурудзи в східному регіоні України в 2004 році. / О. Зайцев, В. Ковальов. Пропозиція.   № 1.  URL:http://www.propozitsiya.com/?PartID=2&RePartID=21&Year=2005&Month=01&Item=1249.
  6. Продовольственная и сельскохозяйственная организация Объединенных Наций: Центральная база данных производства зерна кукурузы. URL: http://faostat.fao.org/site/340/default.aspx .
  7. Рослинництво. Технології вирощування сільськогосподарських культур : навч. посіб. для студ. вищ. аграр. закл. освіти I–IV рівнів акредитації, що вивчають дисципліни «Рослинництво» / В. В. Лихочвор, В. Ф. Петриченко, П. В. Іващук, О. В. Корнійчук ; за ред. В. В. Лихочвора, В. Ф. Петриченка. 4-тє вид., доп.  Львів : НВФ «Укр. технології», 2014.  1039 с.
  8. Томашук О.В. Продуктивність посівів кукурудзи під впливом різних систем землеробства в умовах Лісостепу правобережного // Корми і кормовиробництво: міжвід. темат. наук. зб. / Ін-т кормів та сіл. госп-ва Поділля НААН. Вінниця : ТОВ «Видавництво-друкарня Діло», 2018.  Вип. 84.  С. 55-62.
  9. Томашук О.В., Оцінка no-till технології вирощування кукурудзи на конкурентоздатність // Таврійський науковий вісник: Науковий журнал. Вип. 101. Т.2 Херсон: Видавничий дім «Гельветика», 2018.  С. 91-97.
  10. Petrychenko V. F., Korniychuk O. V., Voronetska I. S. Biological farming in conditions of transformational changes in the agrarian production of Ukraine. Agricultural Science and Practice 2018; 5(2):3-12. https://doi.org/10.15407/agrisp5.02.003

Автор: О. В. Томашук старший науковий співробітник Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН Агроноватика знань

73 / 100