Зерновиробництво є стратегічною галуззю економіки нашої держави. Зерновиробництво визначає обсяги пропозиції та вартість основних видів продовольства для населення країни, формує значну частку доходів сільгоспвиробників та валютні надходження держави за рахунок експорту, стан і тенденції розвитку сільських територій АПК [7].
Вже відомо, що інтенсифікації зерновиробництва в Україні сприяло стрімке зростання матеріально-технічної бази: поява потужної високопродуктивної техніки, збільшення виробництва нових видів високотехнологічних, збалансованих за елементами живлення мінеральних добрив, ефективних засобів захисту рослин і, найголовніше – подальший розвиток аграрної науки [1].
Сучасний погляд на взаємодію людини та природи зумовлює кардинальні зміни й у підході до вирощування сільськогосподарських рослин, спонукає до пошуку та залучення у виробництво екологічно чистих технологій, які забезпечують високий та якісний урожай сільськогосподарських культур, що відповідає потребам споживачів, за одночасного зменшення обсягів використання хімічних речовин. При цьому важливого значення набуває використання біологічних препаратів, зокрема, на основі азотфіксуючих мікроорганізмів [3, 4].
В результаті досліджень виявлено що первинна взаємодія між мікроорганізмами рідких бактеріальних добрив й рослинами зернових культур відбувається ще в період проростання насіння, коли біологічно активні речовини, що інтенсивно декретуються бактеріями у навколишнє середовище, здатні поліпшувати агрономічні властивості грунту [5, 6]. Спрямованість процесу азотфіксації залежить від тривалості періоду життєздатності бактерій, сорту рослин, самих фізико-хімічних характеристик грунту та їх концентрації [7].
Специфічний характер взаємодії рослин зернових культур із бактеріями рідких бактеріальних добрив під час росту та розвитку та формування продуктивності науковці Інституту фізіології рослин і генетики НАН України та Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН вважають тривалість вегетації, яка позитивно впливає на універсальні властивості бактерій специфічно розвиватись та взаємодіяти в грунті й здійснювати хімічні перетворення. Вони також можуть взаємодіяти із іншою мікрофлорою грунту, азотовмісними сполуками, олігосахаридами, а також із залишками вуглеводів, що значно поліпшує доступність елементів живлення для рослин, особливо у критичні періоди росту [2, 4].
Рідкі бактеріальні добрива під зернові культури виготовляють на основі комплексу штамів асоціативних і вільно існуючих мікроорганізмів-азотфіксаторів та агрономічно корисної мікрофлори, які адаптовані до ґрунтово-кліматичних умов України [5].
Мікроорганізми, що входять до складу рідких бактеріальних добрив характеризуються поліпшеними азотфіксуючими властивостями, продукують низку біологічно активних речовин та забезпечують стійкість рослин до несприятливих умов довкілля, стимулюють розвиток агрономічно корисної мікрофлори у кореневій зоні сільськогосподарських культур, що покращує агроекологічні характеристики ґрунту.
Встановлено, що використання препарату дозволяє фіксувати до 60 кг на 1 га атмосферного азоту, що забезпечує суттєву економію мінеральних азотних добрив у технології вирощування сільськогосподарських культур. Дія препарату спостерігається протягом усього періоду вегетації досліджуваних рослин.
Вже відомо, що мінеральне середовище для культивування мікроорганізмів виготовляють із залученням реактивів лише таких відомих брендів як MERCK, FLUKA, SIGMA, що забезпечує високу якість та стабільність біопрепарату. Оптимальний інокуляційний рівень та висока ефективність бактеріальних добрив також обумовлена значною кількістю мікроорганізмів, яка суттєво перевищує вміст бактерій у вітчизняних і закордонних препаратах-аналогах та підтримується за рахунок додержання умов стерильності на всіх етапах виробництва добрив. Це обумовлює суттєвий додатковий потенціал дії препаратів у підвищенні урожайності зернових культур, особливо за несприятливих умов їх вирощування (посуха, підвищена кислотність та вологість ґрунту, різка зміна температурних режимів і т.д.).
Серед потенційних переваг біопрепарату на зернові культури (пшениці озимої) це:
– абсолютна стерильність, що гарантує високий титр бактерій до кінцевого терміну зберігання препарату;
– використання препарату дозволяє фіксувати до 60 кг на 1 га азоту атмосфери, що забезпечує суттєву економію мінеральних азотних добрив.
Препаративнаформа являє собою рідину молочного кольору в’язкої консистенції із живими клітинами бактерій в мінеральному середовищі та стабілізатор-прилипач.Норма внесення – 100 мл/га. З упаковки можна обробити: 2500 – 2700 кг насіння пшениці. Кількість життєздатних клітин: > 5,0х 109 КУО/мл на кінець терміну придатності препарату.
Препарат не шкідливий для людини, теплокровних тварин, комах, не проявляє фітопатогенних та фітотоксичних властивостей, не сприяє формуванню резистентності шкідливих організмів. Препарат є абсолютно безпечним для довкілля. Потрапляння у відкритий ґрунт не має негативних наслідків а є необхідним заходом підтримки родючості грунтів для агроекосистему сільському господарстві.
Список використаних джерел
- Petrychenko V. F., Korniychuk O. V., Voronetska I. S. BiologicalfarminginconditionsoftransformationalchangesintheagrarianproductionofUkraine. AgriculturalScienceandPractice 2018; 5(2):3-12. https://doi.org/10.15407/agrisp5.02.003.
- Коць С.Я., Моргун В.В., Патыка В.Ф. и др. Биологическаяфиксацияазота: бобовори-зобиальныйсимбиоз: [Монография в 4-х т.]. Т. 1. — К.: Логос, 2010. — 508 с.
- Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Лісостепу України / ред. М. В. Зубець (голова) та ін. – К. : Аграрна наука, 2010. – 980 с.
- Патика В.П., Коць С.Я., Волкогон В.В. та ін. Біологічний азот / За ред. В.П. Патики. — К.: Світ, 2003. — 424 с.
- Петриченко В.В., Кобак С.Я., Чорна В.М. Вплив інокуляції та морфо регулятора на особливості росту рослин сої в умовах Лісостепу // Вісник аграрної науки. – №11. – 2017. – С. 29-34;
- Рекомендації щодо проведення комплексу осінньо–польових робіт під урожай озимих культур 2016 року в умовах Вінницької області / Департамент агропромислового розвитку, Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН, Центр наукового забезпечення АПВ Вінницької області; Неїлик М. М., Петриченко В.Ф., Корнійчук О.В., Темченко В.В., Бугайов В.Д., Колісник С.І., Земляний О.І., – Вінниця: Інститут кормів та с.–г. Поділля НААН, – 24 с.
- Рослинництво. Технології вирощування сільськогосподарських культур / Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф., Іващук П.В., Корнійчук О.В. / за ред. В.В. Лихочвора, В.Ф. Петриченка. – 3–є вид., випр., допов. – Львів: НВФ «Українські технології», 2010. – 1088 с.
Автор: Олексієнко О. Р., аспірант, Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН