Відомо, що мікроелементи відіграють величезну роль у формуванні врожайності і якості зерна. Сільськогосподарські культури потребують різний асортимент та кількість мікроелементів (табл. 1). Бобові мають високу потребу в першу чергу в молібдені та кобальті, зернові – у марганці та міді, кукурудза – у цинку, цукровий буряк – у борі, соняшник добре реагує на внесення бору і міді, ріпак – на бор і марганець.
Таблиця 1. Мікроелементи і чутливі до них культури
Чутливі до нестачі елементу культури | Винос елементу з урожаєм, г/га | |
Плодові, овочеві, кукурудза, бобові, овес, помідори | 600-9000 | |
Ріпак, цукровий буряк, соняшник, картопля, бобові, кукурудза, льон, овочеві, плодові | 30-300 | |
Пшениця, ячмінь, овес, кукурудза, рис, овочеві, цукровий буряк, соняшник, бобові, плодові | 10-300 | |
Кукурудза, рис, гречка, сорго, бобові, плодові, цукровий буряк, соняшник, картопля, капуста | 75-200 | |
Овес, пшениця, ячмінь, ріпак, кукурудза, зернобобові, цукровий буряк, картопля, овочеві | 300-1000 | |
Бобові, ріпак, гірчиця, цукровий буряк, гречка, пшениця, кукурудза, овес, картопля, помідори | 6-10 | |
Кобальт | Бобові, цукровий буряк, ячмінь, жито, гречка, пшениця | – |
Незважаючи на відмінності в кількісній потребі, функції кожного мікроелемента в рослині суворо специфічні, жодний з елементів не може бути замінений іншим.
Нестача будь-якого мікроелемента призводить до порушення процесів обміну речовин і фізіологічних процесів у рослинах, погіршення їх росту і розвитку, зниження врожаю та його якості. Агроноватика знань