Автор:

Вплив фракційного складу клітковини на перетравність поживних речовин кормової сировини

Вступ. Постановка проблеми. Ефективність сільськогосподарського виробництва, підвищення його конкурентоспроможності пов’язана з розвитком кормової бази. Організація якісної та повноцінної годівлі тварин базується на знаннях фактичного хімічного складу та поживної цінності кормів. У світовій науці постійно відбувається перегляд норм годівлі та вдосконалення методів оцінки поживності кормів [2]. Досвід розвитку тваринництва показує, що підвищення продуктивності та зниження собівартості тваринницької продукції приблизно на 50-60% досягається за рахунок науково обґрунтованої годівлі тварин й залежить від виробництва кормів і їхньої поживної цінності [16]. Читати далі Вплив фракційного складу клітковини на перетравність поживних речовин кормової сировини

Вплив мінеральних добрив та технологічних чинників на ріст і урожайність сортів тритикале озимого

Вступ.

Постановка проблеми. Озиме тритикале проявляє високий потенціал урожайності та має підвищені адаптивні властивості, такі як морозостійкість, посухостійкість, невибагливість до ґрунтів [2,3,5,4]. Вміст білка, лізину та інших поживних речовин у зерні тритикале сприяє його поширенню у різних ґрунтово-кліматичних зонах [6]. Збільшення посівних площ тритикале сприяє кращій адаптивності, високій і стабільній врожайності та різноманітному використанню зерна на харчові, технічні й кормові цілі [1,7]. Українські аграрії вже розширили посіви озимих культур, зокрема тритикале. Проте, для досягнення високих і стабільних врожаїв та використання генетичного потенціалу тритикале необхідно вирішити ряд невирішених проблем, пов’язаних з вибором сортів та агротехнікою його вирощування [9,10]. У наукових дослідженнях було виявлено, що вибір оптимальних сортів тритикале та використання адаптивних агротехнологій можуть значно покращити врожайність і стійкість цієї культури в умовах Лісостепу Правобережного [11,12,15].

Деякі дослідження вже показали успішні результати використання певних сортів тритикале та оптимізацію агротехнічних прийомів, що привело до збільшення врожайності і поліпшення якості зерна [13,14]. Проте, ще залишаються невирішеними окремі аспекти вирощування тритикале, зокрема вибір оптимальних попередників, норм висіву та системи удобрення. Тому подальші дослідження у цьому напрямку є важливими для розробки ефективних стратегій вирощування тритикале та досягнення високих врожаїв. Читати далі Вплив мінеральних добрив та технологічних чинників на ріст і урожайність сортів тритикале озимого

Екологічні системи України, передусім агробіоценози, нині потерпають від постійно зростаючих природних та антропогенних навантажень. Посилення аридності клімату з високою контрастністю погодних умов, нерегламентовані технології землеробства і меліорації ґрунтів, а також воєнні дії завдають великої шкоди родючим ґрунтовим ресурсам України, особливо активній частині ґрунту, його біоорганомінеральному комплексу, що позначається на якості рослинницької продукції, а по трофічному ланцюгу — на здоров’ї тварин і людей. Зусилля миролюбних країн світу нині спрямовані на подолання наявних екологічних загроз та усунення цього вкрай небезпечного трофічно-ланцюгового тренду. Серед зазначеного виокремлюють проблеми захисту ґрунтів, збереження їх якості, оздоровлення ґрунтів і ґрунтового покриву, відновлення їх екологічного стану, нейтралізації розвитку деградаційних і патологічних процесів у ґрунтовому середовищі.

Читати далі Автентичний аналіз і перспективи розвитку концепції ” здоров’я ґрунту “

Вплив інокуляції насіння та удобрення на продуктивність квасоля звичайна

Зернобобові культури традиційно займають особливе місце в зерновому і кормовому балансі країни, забезпечуючи диверсифікацію та страхування сільськогосподарських посівів на випадок виникнення і дії окремих ризиків внаслідок несприятливих погодно-кліматичних умов року. Серед зернобобових культур квасоля звичайна виділяється підвищеним вмістом (25-29%) і збором повноцінного рослинного білка, високими смаковими і кулінарними властивостями, доброю розварюваністю і засвоєнням організмом людини. Білка в зерні квасолі в 2-2,5 рази більше, ніж у зерні хлібних злаків. Він містить всі незамінні амінокислоти і за поживністю майже рівнозначний білкам тваринного походження. У зерні квасолі міститься біля 50 % крохмалю, до 4 % цукрів та 3 % жиру, мінеральні речовини, мікроелементи та вітаміни, особливо цінними з яких є А, В₁, В₂, С, D, Е, РР, що знаходяться в насінні і зелених бобах квасолі [1, 2]. Читати далі Вплив інокуляції насіння та удобрення на продуктивність квасоля звичайна

Особливості проростання насіння гороху озимого за дії регуляторів росту

Вступ. Постановка проблеми.

Однією з найважливіших природних екосистем, що здатна засвоювати азот у форму доступну для інших організмів, є мутуалістичні взаємозв’язки азотфіксуючих і нітрифікуючих мікроорганізмів з бобовими рослинами [10]. Проте рослини цієї групи досить вибагливі до кількості вологи, особливо під час формування квітів й насінини [4, 9]. Оскільки цвітіння рослин ярого гороху, як правило, припадає на досить посушливий період, то посів не встигає нормально відцвісти, частина зав’язі залишається нерозвиненою, що скорочує врожай культури. Такі біологічні переваги озимого гороху, як стійкість до знижених температур, пізні строки посіву, ранні терміни збирання дають можливість раціонально спланувати сівозміну [2]. Важливими перевагами вирощування озимих сортів гороху є можливість використати вологу зимових чи ранньовесняних опадів, досить розвинена коренева система весною після зимового періоду, активний ріст до періодів літніх посух [13]. У зв’язку з цим, потенційна продуктивність озимого гороху вища. Крім того, у випадку поганих сходів восени чи перезимівлі посіву завжди залишається можливість весняного досіву. Читати далі Особливості проростання насіння гороху озимого за дії регуляторів росту

Покривні культури: основа здоров’я ґрунту для інтенсивного землеробства

У прагненні до вищих врожаїв та підвищення продуктивності сучасне сільське господарство часто стикається з проблемою підтримки та покращення здоров’я ґрунту. Для фермерів та індивідуальних виробників, які займаються інтенсивним сільськогосподарським виробництвом, довгострокова стійкість їхніх земель має першочергове значення. Саме тут покривні культури, також відомі як «сидеральні культури», коли їх вирощують спеціально для внесення в ґрунт як сидерати, стають основою сталого та продуктивного землеробства. Читати далі Покривні культури: основа здоров’я ґрунту для інтенсивного землеробства