Опубліковано

Як заощадити на мінеральних добривах за рахунок біопрепаратів?

Актуальним питанням сьогодення є мінімізація витрат на добрива, враховуючи значне їх здороження, що спонукає сільськогосподарських виробників до пошуку альтернативних джерел надходження поживних речовин. Тому зараз найбільшого поширення набуває використання бактеріальних препаратів. Біопрепарати є не тільки значно дешевими від добрив, а також вони насичені корисними для ґрунту мікроорганізмами, що забезпечує його гумусом і малодоступними формами поживних речовин.

Переважна більшість сільськогосподарських виробників ще приблизно 2-3 роки тому відмовлялася від використання бактеріальних препаратів, мотивуючи це їх низькою ефективністю, але сучасні умови ринку вимагають альтернативних рішень. Через скорочення використання азотних добрив (майже на 30 %) їх замінником можуть слугувати бактеріальні препарати азотфіксуючої дії, адже на виготовлення технічного азоту затрачується значна кількість матеріальних ресурсів, а бактеріальні препарати дозволяють накопичувати його з повітря за рахунок бактерій, які живуть на коренях більшості бобових рослин, що є значно дешевшим способом.

Бактеріальні препарати – це препарати, які містять у своєму складі мікроорганізми, життєдіяльність яких сприяє накопиченню в ґрунті елементів живлення рослин, стимулює їх ріст і розвиток. Основна їх функція – регуляція ґрунтової мікрофлори завдяки збільшенню числа корисних відселекційованих форм мікроорганізмів і оптимізації їх взаємодії з рослинами в ґрунті. Найперспективнішими в цьому напрямі є застосування біопрепаратів азотфіксуючих і фосфатмобілізуючих мікроорганізмів.

Азотфіксуючі біопрепарати.

Біопрепарати даної групи діляться на препарати симбіотичної азотфіксації, тобто фіксують азот за рахунок бульбочок, які знаходяться на коренях бобових рослин, та асоціативної азотфіксації – за рахунок бактерій, які знаходяться безпосередньо в ризосфері кореня рослин.

Розробляються азотфіксуючі біопрепарати на основі таких мікроорганізмів: симбіотичні бактерії роду – Rhizobium, Bradyrhizobium, Sinorhizobium, Mesorhizobium; асоціативні бактерії роду – Azospirillum, Azotobacter, Agrobacterium, Klebsiella, Enterobacter, Pseudomonas.

Інокуляція насіння азотфіксуючими біопрепаратами здатна:

– забезпечувати рослини біологічним азотом, який не забруднює довкілля, оскільки його надходження регулюється потребами рослинно-бактеріальних асоціацій і симбіозів;

– підсилювати розвиток кореневої системи і поліпшувати живлення рослин завдяки підвищенню коефіцієнтів використання поживних речовин ґрунту і мінеральних добрив;

– продукувати біологічно активні речовини, що стимулюють ріст і розвиток рослин;

– сприяти збільшенню вмісту білка в продукції завдяки активізації діяльності рослинних азотасиміляторних ферментних систем;

– підвищувати кількість рослин до дії патогенів унаслідок як прямого впливу на збудників хвороб, так і підвищення імунного статусу інокульованих рослин;

– зменшувати обсяги використання мінеральних добрив, надмірне застосування яких призводить до накопичення токсичних сполук у ланцюгах живлення.

За численними науковими дослідженнями у багатьох випадках біопрепарати розглядають як додаткове джерело підвищення родючості ґрунту та врожайності сільськогосподарських культур, яке дозволяє зменшити норму внесення мінеральних добрив на 25-55 % та замінює 10-20 кг. азоту. Дія мікробних препаратів на основі азотфіксуючих бактерій на формування урожайності сільськогосподарських культур при їх застосуванні на оптимальних агрофонах є еквівалентною впливу 40-60 кг/га мінерального азоту.

Біопрепарати на основі фосфатмобілізуючих мікроорганізмів.

Для виготовлення фосфатмобілізуючих біопрепаратів використовують такі мікроорганізми родів: Bacillus, Pseudomonas, Bacterium, Micrococcus, Corinebacterium, Alcaligens.

Незважаючи на те, що запаси фосфору у більшості ґрунтів досить значні, основна частина їх знаходиться у недоступних для рослин мінеральних та органічних формах. Застосуванням мінеральних фосфорних добрив можна розв’язати проблему фосфорного живлення рослин, але через низький ступінь їхнього засвоєння рослинами (не більше 20 %). Такий агрозахід може зумовити виникнення інших проблем, зокрема екологічних та економічних. А відтак особливого значення набувають наукові розробки зі створення та ефективного застосування біопрепаратів для поліпшення фосфорного живлення рослин.

Інокуляція фосфатмобілізуючими біопрепаратами забезпечує:

  • продукування органічних кислот та ферментів, що, в свою чергу, сприяють розкладу важкорозчинних фосфатів;
  • синтез мікроорганізмами ростостимулюючих речовин, таких, як вітамін В12, рибофлавін, біотин, пантотенова кислота та ін.;
  • активізацію ферментної активності в інокульованих рослинах, наприклад зростання вмісту цукру в буряках, або жиру в насінні соняшнику;
  • оптимізацію водного режиму в стресових умовах;
  • підвищення стійкості рослин до патогенних мікроорганізмів.

Необхідні умови для ефективного використання бактеріальних препаратів:

  1. Бактеріальні препарати мають бути зареєстровані в «Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні».
  2. Кислотність ґрунту не повинна бути нижче 4,5, якщо рН ґрунту нижче 4,5, то препарат може не спрацювати, оскільки ріст бактерій, які містяться в препараті, при кислому середовищі гальмується або припиняється.
  3. За обробки насіння бактеріальними препаратами на них не повинно потрапляти пряме сонячне випромінювання, оскільки значна частина бактерій під сонцем гине.
  4. Використання бактеріальних препаратів можливе тільки під ті культури, під які вони призначені;
  5. У якості добрив біопрепарати найкращий ефект дають за безпосередньому нанесенні на насіння (інокуляції), оскільки мікроби, які нанесені на насіння, займають більш значне місце в ґрунті, ніж ті, які використовують по вегетуючих рослинах.
  6. За внесення мінеральних добрив у нормі NРК 40-90 кг/га д.р. використання біопрепаратів буде ефективним, а використання вищих норм добрив в рази зменшує ефект від застосування.
  7. Рекомендовано при використанні біопрепаратів також вносити так звані стартові норми мінеральних добрив в нормі 10-15 кг д.р./га
  8. Забороняється використовувати за один технологічний прийом біопрепарати, стимулятори росту рослин, мікроелементи тощо. Таке поєднання надмірної кількості препаратів призводить до «гербіцидного ефекту».
  9. Більшість пестицидів негативно діє на бульбочкові та асоціативні азотфіксуючі бактерії, порушуючи їх взаємодію з рослиною, тому бактеріальні препарати найкраще застосовувати в системі біологічного землеробства з біологічними засобами захисту.

Виключенням є препарати на основі фосфатмобілізуючих бактерій. Так, за даними Інституту сільськогосподарської мікробіології препарати їхнього виробництва поліміксобактерин та альбобактерин резистентні до таких пестицидів: інсектициди – Адифур, Гаучо, Круізер 350FS, та фунгіцидів – Максим АП, Максим XL-350 FS, Фундазолу, Вітаваксу 200 ФФ.

  1. Найкраще обирати біопрепарати у вигляді гранул або торфових сумішей, оскільки при контакті з отрутохімікатами вони зберігають свої цінні властивості.
  2. Використання біопрепаратів у вигляді суспензії має свої особливості застосування, оскільки вони мають тісну взаємодію з пестицидами і використовувати їх потрібно на не протруєному насінні, а також необхідно врахувати оптимальне співвідношення води й насіння для запобігання втрати цінних властивостей біопрепаратів. У таблиці наведено оптимальні норми води для проведення передпосівної бактеризації насіння (Джерело:  Інститут сільськогосподарської мікробіології НААН).

Рекомендовані об’єми води для проведення передпосівної бактеризації насіння

Культура Норма висіву, кг/га Оптимальна кількість води (л) для зволоження нектарної норми насіння
Горох 200 1,5-2,0
Люпин 120-180 1,2-1,8
Соя, квасоля 80-120 0,6-0,8
Вика 120 1,0-1,5
Люцерна, конюшина 20 0,3-0,5
Еспарцет 70 1,5-2,0
Пшениця 180-200 2,0-3,0
Ячмінь 250 3,0-4,5
Озиме жито 200 2,0
Гречка 80-90 1,6-1,8
Пажитниця 20 0,6

 

  1. У якості прилипачів для окремих культур (з гладенькою шкіркою) разом з бактеріальними препарати, без шкоди для бактерій, можна поєднувати такі клейкі речовини: натрій КМЦ 2%; меляса 3-5%; желатин технічний 1%; казеїн технічний 1-1,5%; клейстер з борошна або крохмалю 3-5%.

За даними Ткаленко Г. в «Переліку пестицидів та отрутохімікатів препаратів України», для поліпшення ґрунтового живлення рослин та підвищення врожайності сільськогосподарських культур зареєстровано 28 препаратів, що становить близько 30 % від їх загальної кількості.

Український ринок бактеріальних препаратів представлений такими вітчизняними біопрепаратами:

  • азотфіксуючі біопрепарати: ризогумін, діазофіт, діазобактерин, азотобактерин, агрофіл, мікрогумін (ІСГМАПВ НААН), ризоактив, ризобофіт (ІАП НААН), азотофіт (БТУ-центр), ризостим (ІФРГ НАН) та ін.
  • фосфатмобілізуючі біопрепарати: біогран, поліміксобактерин альбобактерин, агробактерин (ІСГМАПВ НААН), фосфоентерин (ІАП НААН), Аюдар та ін.

Перелік вітчизняних установ, які займаються виробництвом бактеріальних препаратів:

державні – Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН (ІСГМАПВ НААН), Інститут агроекології і природокористування НААН (ІАП НААН), Інститут мікробіології і вірусології НАНУ, Інститут фізіології рослин і генетики НАНУ (ІФРГ НАН); приватні – БТУ–центр, ТОВ ТД «Ензим-агро», ТМ «Біона», ТОВ «Центр Біотехніка», ПрАТ «ВНП«Укрзооветпостач».

Отже, вдало вибраний біопрепарат дасть змогу не тільки зекономити кошти на використанні мінеральних добрив, але й забезпечить прибавку до врожаю в межах 10-15 %.

Автор: Катерина Поліщук, канд. с.-г. наук

Bookmark and Share

2 коментарі до “Як заощадити на мінеральних добривах за рахунок біопрепаратів?

  1. […] до зацікавленості сільськогосподарських виробників біологічним азотом. Симбіотична азотфіксація – це економічно […]

    1. на 300 відсотків

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *