Високоефективні штами бульбочкових бактерій підвищують урожайність та якість зерна квасолі [1, 2]. Інокуляція насіння активними селекційними штамами ризобій підвищує азотфіксувальну функцію симбіозів [3]. Але ефективність інокуляції бобових культур залежить як від азотфіксувальної активності штамів бульбочкових бактерій, так і від їх спроможності конкурувати з бактеріями цього ж виду при утворенні бульбочок на коренях рослини-господаря сорт.
Конкурентна здатність аборигенних бульбочкових бактерій у різних ґрунтах неоднакова. Внаслідок цього, один і той же штам, який використовується для інокуляції, в одних ґрунтах отримує перевагу над спонтанними расами при утворенні бульбочок, а в інших – пригнічується більш агресивними місцевими бактеріями і інокуляція виявляється неефективною. Дослідження, проведені у Вінницькому державному аграрному університеті [4, 5] показали, що незважаючи на наявність спонтанної інокуляції квасолі аборигенними штамами, штучна передпосівна інокуляція насіння сприяє інтенсивній модуляції. Накопичення великої маси бульбочок закономірно приводить до підвищення активного симбіотичного потенціалу.
Результати досліджень
В результаті проведених нами досліджень встановлено, що число активних бульбочок зростало від утворення третього трійчастого листка до цвітіння, а від цвітіння до формування зерна відзначалося зменшення їх кількості. Зокрема, на контролі (сорт квасолі Буковинка без використання біопрепаратів) максимальна кількість активних бульбочок під час цвітіння складала 29,7 шт./росл. Проте головною метою наших досліджень було визначити вплив обробки насіння Ризоактивом, мікоризним препаратом Рутела та позакореневого підживлення гуматом калію на сортові особливості формування симбіотичного апарату у рослин квасолі.
Передпосівна обробка насіння Ризоактивом та Рутелою значно впливала на формування симбіотичного апарату квасолі, але в кількісному значенні кожен із сортів мав свої особливості утворення бульбочок на коренях рослин.
Так, у квасолі сорту Буковинка на посівах з використанням біопрепаратів під час цвітіння утворювалося 36,2 шт./рослину бульбочок. Така кількість бульбочок перевищувала показники у квасолі сорту Буковинка без використання біопрепаратів на 7,5 шт./рослину. У квасолі сорту Галактика на посівах з використанням біопрепаратів під час цвітіння утворювалося 24,8 шт./рослину бульбочок, що перевищувало показники варіанту без використання біопрепаратів на 8,2 шт./рослину. Рослини квасолі сорту Славія за обробки насіння біопрепаратами формували по 41,6 бульбочок на рослині, що перевищувало варіант без обробки на 6,8 шт./рослину. А максимальна кількість активних бульбочок на коренях рослин квасолі формувалася у сорту Отрада при обробці насіння Ризоактивом та Рутелою – 48,9 шт./рослину.
Крім підрахунку кількості бульбочок на коренях рослин квасолі ми також визначали їх масу, і оскільки найбільша кількість активних бульбочок була під час цвітіння, то і найбільша маса бульбочок у досліді також була в цей період росту і розвитку рослин квасолі. Проте, залежно від факторів досліду, нагромадження маси бульбочок мало свої особливості на кожному із варіантів досліду. Зокрема, на варіанті без використання біопрепаратів у сорту квасолі Буковинка маса бульбочок становила 0,228 г/рослину. Максимальну ж сиру масу ризобій на ділянках з використанням біопрепаратів формував сорт квасолі звичайної Отрада.
Отже, інокуляція насіння квасолі сприяє більш активному формуванню азотфіксувальних бульбочок. При цьому найвищу ефективність забезпечив варіант з обробкою насіння квасолі сорту Отрада біопрепаратом на основі бульбочкових бактерій Ризоактив та мікоризним препаратом Рутела.
Список використаних джерел
1. Чинник О.С. Вплив сорту та удобрення на підвищення ефективності симбіозу квасолі звичайної. Зб. наук. пр. ПДАТУ : Спец. вип. до VIII наук.-практ. конф. «Сучасні проблеми збалансованого природокористування», листоп. 2013р. Кам’янець-Подільський, 2013. С. 256-259.
2. Доктор Н.М., Новицька Н.В. Бровкін В.В. Вплив інокуляції насіння та удобрення на продуктивність квасолі звичайної. Науковий журнал «Рослинництво та ґрунтознавство». 2019. №2. С. 22-28.
3. Петриченко В.Ф., Коць С.Я. Симбіотичні системи у сучасному сільськогосподарському виробництві. Вісник НАНУ. 2014. № 3. С. 57-66.
4. Шкатула Ю.М., Краєвська Л.С. Ефективність симбіотичної азотфіксації в агроценозах квасолі. Вісник Дніпропетровського державного аграрно- економічного університету. 2015. №4(38). С. 73-76.
5. Шкатула Ю.М., Краєвська Л.С. Роль біологічного азоту в підвищенні насіннєвої продуктивності квасолі. Сільське господарство та лісівництво. 2016. Вип. 4. С. 231-239.
Автор: Оліфірович Світлана Чинчик Олександр доктор с.-г. наук, професор Подільський державний аграрно-технічний університет