Ячмінь ярий є однією із основних сільськогосподарських культур. Його площі посівів сягають понад 1,6 млн га [і]. Зерно ячменю – цінний концентрований корм для тварин, сировина для пивоваріння та виробництва перлової і ячної круп, а також його широко застосовують у спиртовій, кондитерській та інших галузях легкої промисловості [2]. Однак досягнутий рівень його культивування не повною мірою задовольняє потреби народного господарства у високоякісному пивоварному, продовольчому та фуражному зерні.
Однією з причин недобору врожаю в Україні є його ураження фітопатогенними мікроміцетами: втрати врожаю насіння від хвороб можуть досягати 75 % [3]. Надійною гарантією екологічної безпеки може бути застосування біологічних засобів захисту та регуляторів росту рослин. На даний час існує велике різноманіття діючих речовин, які можуть бути використані у якості біологічних препаратів для передпосівної обробки насіння ячменю ярого, але багато з них залишається мало дослідженими. До таких належать продукти компанії ТОВ «Долина» [4], зокрема: рідке мікродобриво Оракул мультикомплекс, що містить макро- та мікроелементи в достатній кількості для забезпечення рослин основними поживними речовинами та Вимпел 2 – комплексний природно-синтетичний препарат, що є інгібітором хвороб. Ці препарати почали широко використовувати для покращення росту і розвитку рослин та підвищення їх урожайності, оскільки зазначені препарати здатні захистити рослини від хвороб шляхом посилення імунітету, стимуляції природної здатності рослини чинити опір хворобам. Завдяки підвищенню імунітету рослин ураженість хворобами знижується в 1,5-2 рази. Це дає підстави вважати, що ці препарати можуть впливати на посівні якості насіння ячменю ярого та його морфометричні показники.
Тому нами було досліджено вплив біологічних препаратів: Оракул мультикомплекс, Вимпел 2 та їх суміші на показники якості насіння ячменю ярого сортів Геліос та Себастьян, а саме; енергію проростання, лабораторну схожість і інфікованість насіння патогенною мікрофлорою (табл. і). Дослідження проводили впродовж 2022 р. у лабораторії біоконтролю агроекосистем та органічного виробництва Інституту агроекології і природокористування НААН, використовували стандартні методи дослідження, описані у ДСТУ [5, 6].
Таблиця 1
Посівні якості насіння ячмень ярого за впливу біологічних препаратів
|
Варіант |
Сорт |
Інфікованість насіння, % |
Лабораторна схожість, % |
Енергія проростання, % |
|
Контроль (вода) |
Геліос |
100 |
55 |
60 |
|
Оракул мультикомплекс |
20 |
86 |
85 |
|
|
Вимпел 2 |
15 |
88 |
89 |
|
|
Оракул мультикомплекс + Вимпел 2 |
10 |
98 |
98 |
|
|
Контроль (вода) |
Себастьян |
100 |
40 |
45 |
|
Оракул мультикомплекс |
50 |
70 |
75 |
|
|
Вимпел 2 |
35 |
85 |
80 |
|
|
Оракул мультикомплекс + Вимпел 2 |
15 |
95 |
93 |
Відомо, що схожість насіння характеризується кількістю нормально пророслого насіння впродовж певного терміну за оптимальних умовах пророщування. Одночасно зі схожістю насіння визначають і енергію його проростання, що характеризує швидкість і дружність появи проростків за відносно короткий термін.
Насіння ячменю ярого сортів Геліос та Себастьян за впливу досліджуваних препаратів було контаміновано мікроміцетами від 10 до 50%, його лабораторна схожість і енергія проростання були високими і становили від 70% до 98%. Водночас на контрольному варіанті інфікованість насіння мікроміцетами сягала 100%, його лабораторна схожість і енергія проростання були значно нижче і становили 55% і 60%. За впливу препарату Оракул мультикомплекс насіння сорту Себастьян було більше інфіковано пліснявими грибами, що вплинуло на лабораторну схожість (70%) і енергію проростання (75%). Водночас насіння сорту Геліос характеризувалося кращими показниками: інфікованість насіння складала 20%, а лабораторна схожість та енергія проростання були вищими і становили 86% і 85% відповідно. За впливу препарату Вимпел інфікованість насіння мікроміцетами сорту Геліос не перевищувала 15%, а енергія проростання і лабораторна схожість становили 88% та 89% відповідно. Поряд з тим, насіння сорту Себастьян дещо різнилося за цими показниками, де інфікованість насіння мікроміцетами була 35%, а енергія проростання і лабораторна схожість знаходились в межах 85% і 80% відповідно. Найефективніше проявила себе суміш цих препаратів Оракул мультикомплекс + Вимпел 2, де інфікованість насіння рослин сорту Геліос становила 10%, а насіння рослин сорту Себастьян -15%, їх енергія проростання і лабораторна схожість були високими і досягали 93 – 98%.
У процесі лабораторних досліджень здійснювали вимірювання морфометричних показників рослин ячменю ярого, а саме: довжину паростків, їх корені та розраховували масу рослин за впливу препаратів Оракул мультикомплекс, Вимпел 2 та їх суміші (рис.і).
За результатами досліджень, що представлені на рисунку 1, показано, що паростки рослин ячменю ярого інтенсивніше розвивалися за впливу препаратів Оракул мультикомплекс, Вимел 2 та їх суміші, їх довжина була майже в 1,5 рази більшою порівняно із контрольним варіантом.
Так, за впливу препарату Оракул мультикомплекс довжина коренів і паростків рослин ячменю сорту Себастьян була в межах 6,2-10,4 см, а рослин сорту Геліос – 6,8-10,4 см. За впливу препарату Вимпел 2 ростові процеси рослин ячменю ярого досліджуваних сортів дещо підвищувалися і становили 7,4-11,2 см для рослин ячменю сорту Себастьян та 8,1-11,9 см – для рослин ячменю сорту Геліос. Найвищий стимулюючий ріст рослин ячменю ярого обох сортів спостерігали за впливу суміші препаратів Оракул мультикомплекс + Вимпел 2, де довжина паростків рослин була найвищою і становила для рослин сорту Себастьян (9,6-11,8 см), а для рослин сорту Геліос (10,0-13,1 см). Водночас, на контрольному варіанті морфометричні показники рослин ячменю ярого сортів Себастьян та Геліос були значно нижчими і складали 4,5-6,8 см та 5,8-7,4 см відповідно. Залежно від довжини рослин ячменю ярого зростала їх маса. Так, маса рослин ячменю сорту Себастьян знаходилась в межах від 0,20 до 0,35 г, а рослин сорту Геліос – від 0.22 до 0,38 г.
Отже, досліджувані біологічні препарати здатні істотно впливати на ростові процеси рослин ячменю ярого, підвищувати його енергію проростання та лабораторну схожість, а також сприяти зменшенню інфікованості насіння пліснявими грибами.
Список використаних джерел
- Романюк В.І. Фотосинтетична продуктивність ячменю ярого в умовах Лісостепу Правобережного. Вісник аграрної науки, 2019. Вип. 3. С.76-81.
- Петриченко В.Ф., Романюк В.І. Вплив факторів інтенсифікації на якість зерна ячменю ярого в умовах Лісостепу правобережного. Таврійський науковий вісник, 2019. Вип. 105. С.127-134.
- Calvo P., Nelson L. and Kloepper J. W. Agricultural uses of plant biostimulants. Plant and Soils, 2014. 383. 3-41. https://dolina.ua/
- ДСТУ 4138-2002. Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості. [Чинний від 2004.01.01]. Вид. офіц. К.: Держспоживстандарт України, 2003. 173 с.
- ДСТУ 2240-93. Насіння сільськогосподарських культур. Сортові та посівні якості: технічні умови. [Чинний від 1997.07.01]. Вид. офіц. К.: Держстандарт України, 1994. 73 с.
Автор: Ірина БЕЗНОСКО, к.б.н, с.н.с. Ірина МОСІЙЧУК, аспірантка Вероніка МУДРАК, студентка Інститут агроекології і природокористування НААН