Залишити коментар

Мишача навала на заході України

Західну Україну накрила мишача навала, проблема особливо гостро стоїть на тих полях, де застосовувався мінімальний обробіток ґрунту.

«В нас дуже велика кількість мишей. Вони мігрують з поля на поле, ми зібрали сою, вони перебігли на кукурудзу, зібрали кукурудзу, миші перемістились на посіви озимих. І миші такі жирні, такі крупні, я за свої 62 роки ще таких мишей не бачив. Жах, що робиться, обстановка дуже напружена», – жаліється на ситуацію Михайло Саламандра, сільгоспвиробник з компанії ПП «Дари Ланів», Тернопільська область, Підволочиський район, село Магдалівка. Його слова підтверджує й Ярослав Мазуренко, із компанії ТзОВ «Волинь-Зерно-продукт», чиї землі знаходяться у Волинській та Рівненській областях, який також скаржиться на велику кількість гризунів в полях.

Проблему підтверджує й те, що у аграріїв Західного регіону зросла кількість звернень до продавців препаратів захисту. Так, за словами Олександра Мигловця, керівника відділу розвитку продуктів та сервісів засобів захисту рослин ГК «UKRAVIT», мишовидні гризуни інтенсивно заселяють поля майже усієї Західної України – Волинській, Рівненській, Тернопільській та частині Львівської областей, тоді як на Сході такого збільшення чисельності гризунів не відбулось.

«Відмічається  повсюдне зростання (природне  для жовтня) популяції звичайної сірої та гуртової полівок які розселяються за межі місць резервацій в нові місця, зокрема на угіддя під багаторічними травами та сходи озимих зернових та ріпаку. Спеціалістами при детальних та маршрутних обстеженнях площ озимих культур встановлено, що на 1 га нараховується в середньому 2-5, жилих колоній гризунів», – говориться у звіті Держпродспоживслужби. Але Держслужба відзначає, що цьогоріч аграрії обробили протимишиними препаратами у шість разів більше угідь, ніж того року – 86 тисяч га. Тобто, ситуація не вписується у поняття «природня для жовтня».

Тепло та сухо та циклічно

Мишина навала пояснюється двома причинами. По-перше, спиятливою погодою. «Осінь суха і погодні умови дуже комфортні для їх розмноження», – вважає Ярослав Мазуренко.

Леся Мацко, менеджер з продажу ЗЗР компанії «Агропрестиж»,  стверджує, що стрімке розмноження мишовидних гризунів може бути пов’язане із циклічністю розвитку, коли популяція зростає до максимального рівня раз за певний період. «Така висока чисельність може триматися один-два сезони після чого іде на спад і так по колу. Та і погодні умови цього року в Західній Україні були дуже сприятливими для розмноження цих гризунів», – говорить вона.

Копнути поглибше

Втім, навіть на Західній Україні є компанії, для яких миші проблемою не стали. Переважно через те, що вони проводили глибоку оранку. «Я не відмічаю на своїх полях значного спалаху кількості мишовидних гризунів. Їх чисельність поки не переходить поріг шкодочинності. Ми постійно проводимо оранку полів і це значно зменшує чисельність гризунів», – говорить Олег Тіс із фермерського господарства «Коровай», Львівська область, Мостиський район, село Черневе. Відсутність проблеми підтверджують і у господарстві ТОВ «Агросолюшинс», з Хмельницької області, Кам’янець-Подільського району. «На даний час проблеми з мишовидними гризунами в посівах озимої пшениці та ріпаку немає. Та і минулого року мишей не було. Проводимо профілактику, використовуємо оранку та глибоке рихлення», – каже Віктор Єхіменко.

Глибокий обробіток ґрунту є найбільш дієвим способом контролю розвитку мишовидних гризунів, на відміну від мінімального обробітку ґрунту, де глибини обробітку не вистачає аби зруйнувати гніздо мишей. Інше діло – прохід плуга. «Одразу помітно, де господарство робило оранку перед посівом, а де лише поверхневе дискування, під оранкою значно менше мишей. Гнізда закладаються на глибині від 15 до 25 сантиметрів і при оранці плуг механічно знищує ці гнізда, запаси їжі та самих мишей. Тоді як неглибокий обробіток ґрунту не наносить мишовидним майже ніякої шкоди» – запевняє Леся Мацко.

Але, на даний момент вже неможливо застосувати цей агротехнічний прийом для боротьби із гризунами, тому сільгоспвиробникам доведеться застосовувати хімічні чи біологічні родентициди. У якості біологічного методу застосовують препарати, що розносять мишиний тиф. Вони безпечні для інших живих організмів, адже на відміну від хімічних препаратів, впливають лише на мишей, а не на птахів та свійських тварин. Але в нього є один недолік. За словами Ярослава Мазуренка, проблемою біологічних препаратів на основі мишиного тифу є невеликий термін придатності, особливо в теплу погоду. «Цей препарат погано працює у жарку погоду, оскільки дуже швидко псується, тому потрібно трохи почекати доки стане прохолодніше», – каже він. Підтверджує проблеми із ефективністю мишиного тифу і Олександр Мигловець. «Дехто з моїх клієнтів намагається контролювати чисельність мишовидних за допомогою біологічних препаратів, але вони залишаються незадоволені їх ефективністю, тому все одно в результаті були змушені задіяти хімічний захист», – говорить Олександр. Наразі в Україні частіше всього використовують хімічні родентициди на основі бродіфакуму, бромадіалону та флокумарину. Усі ці діючі речовини є антикоогулянтами, тобто вони блокують згортання крові, в результаті чого гризуни гинуть від внутрішньої кровотечі. Особливістю цих препаратів є відкладена дія, тобто шкідники не гинуть одразу після того, як з’їли приманку. Смерть наступає через кілька днів. Такий ефект створений для того, аби інші гризуни не відмовлялись їсти отруйну принаду, побачивши смерть іншої миші, яка поласувала протруєним зерном.

Існує ще один нетрадиційний метод боротьби – створити умови для яструбів та інших хижих птиць. «Потрібно розставляти по полю Т-подібні стійки (насісти), на які б яструби могли сісти. Справа в тому, що яструбу для того, аби з’їсти мишу, потрібно сісти на гілку і він вимушений летіти до найближчої лісопосадки, після чого яструб може полетіти в інше місце. Тоді як, сівши на стійку, він не покидає поля і може продовжити полювання. Єдине, що ці стійки потрібно зібрати, аби не зламати техніку під час жнив», – радить Леся Мацко. Втім, цей спосіб допоможе, якщо мишей відносно небагато.

За матеріалами Agravery.com

Bookmark and Share
Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *