Опубліковано

Інтегровані підходи щодо захисту зернових колосових культур

Ґрунтово-кліматичні умови України дають змогу одержувати найважливішу рослинницьку продукцію і такі врожаї та валові збори її, які повністю задовольняють потреби населення в продуктах харчування, тваринництва – у кормах, промисловості – в сировині. Крім того, наша країна набула лідируючого прискорення щодо можливості збільшити виробництво зерна пшениці, кукурудзи, ячменю, соняшникової олії, цукру та іншої сільськогосподарської продукції для експорту на світовий ринок. Але для цього потрібно впровадити сучасні інтегровані технології вирощування сільськогосподарських культур, складовою яких є інтегрована система захисту від шкідників, хвороб і бур’янів.

У середньому втрати рослинницької продукції від шкідливих організмів становить 30%, а в періоди спалахів розмноження шкідників, епіфітотій хвороб та при сильному засміченні полів бурянами вони можуть перевищувати 50%, а інколи врожай гине повністю. Так, без здійснення заходів щодо захисту навіть на високому агротехнічному фоні можна одержати врожай зерна пшениці озимої та ще й низької якості лише у межах 2-4 т/га, тимчасом як при належному захисті – 7-10 т/га. Отже, у такому разі кожен третій, а інколи й другий гектар орної землі хлібороб засіває, щоб підтримати життєдіяльність шкідливих організмів.

Важливим етапом інтегрованого захисту зернових культур є боротьба з основними хворобами такими як: летюча сажка, тверда сажка, фузаріоз колоса, гельмінтоспоріоз, пліснявіння тощо. В боротьбі з ними використовуються фунгіциди (від лат. fungus – гриб і caedo – вбиваю) – це хімічні речовини, що здатні повністю або частково пригнічувати розвиток збудників хвороб сільськогосподарських рослин.

Дія фунгіцидів має починатись в той період часу, коли відбувається розвиток найважливіших стадій розвитку рослини. Спектр дії фунгіцидів має відповідати тим хворобам, які виникають в момент проходження зерновими культурами найважливіших фаз розвитку. Зокрема для фузаріозу вирішальними є фаза кущення та фаза колосіння і цвітіння. Для аерогенних інфекцій (іржа, септоріоз, борошниста роса та ін.), важливими є фази: початок виходу в трубку і до кінця фази виходу в трубку, поява прапорцевого листка і до фази цвітіння включно.

У фазі виходу в трубку термін захисної дії фунгіциду має складати для пшениці 15 – 20 днів, для ячменю 5 – 6 днів. У фазі прапорцевий листок – початок цвітіння у пшениці 17 – 20 днів, для ячменю і жита 11 – 15 днів. При внесенні фунгіцидів у фазі колосіння фунгіциди повинні мати захисний період 13 днів.

На даний час у виробництві використовують препарати із таких фунгіцидних груп, як: Азоли (безимедазоли, триазоли, імідазоли); Морфоліни (фенпропіморф, фенпропідин); Стробілурини (пікоксистробін, азоксистробін, піраклостробін, трифлоксістробін, флукосистробін, кресоксім– метил, димоксістробін).

Азоли – це системні фунгіциди захисної, викорінюючої та лікувальної дії. Ці фунгіциди пригнічують гриби, кореневі гнилі, тому широко використовуються для обробки насіння. Азоли малотоксичні для бджіл та інших теплокровних тварин і мають низьку здатність до біокумуляції. При попаданні у воду можуть досить довго зберігатися і забруднювати питну воду. У ґрунті вони повільно руйнуються. Однак небезпека забруднення ґрунтових вод невелика через малі норм витрати речовин і сильною сорбції ґрунтом.

Бензимедазоли. Ця група добре діє на церкоспорильозну гниль (Pseudocercosporella herpotrichoides Fron.), снігову плісняву (Fusarium Link.). При частому застосування швидко з’являється стійкість.

Триазоли. Ця група є інгібіторами синтезу стеролу, скорочено DMI. При застосуванні триазолів в рослинах відбуваються наступні процеси: уповільнюється дозрівання культури; налив зерна проходить більш повільно; збирання урожаю відбувається пізніше.

Імідазоли. Діючі речовини проникають в листок і в ньому залишаються не рухаються в рослині після проникнення. Розподілення між тканинами рослини не відбувається. Особливо ефективні в боротьбі з поляганням та ламкістю стебел, а також септороіозом (Septoria tritici Rob.) і жовтою плямистістю листя (Helminthosporium tritici-repentis Died.). Найбільш поширена діюча речовина – прохлораз в сумішах: прохлораз + пропіконазол, прохлораз + флугінконазол, прохлораз + флутріафол + піріметалін.

Морфоліни. Особливістю є добра дія за низьких температур. Вони мають виражений «стоп ефект». Особливо сильно впливають на борошнисту росу шляхом швидкого висихання ниток борошнистої роси та її спорів, також є інгібіторами синтезу стеролів. Блокують ферменти синтезу стеролів редуктази та ізомерази. Стійкість до морфолінів як правило в грибів не виникає.

Стробілурини. Принцип дії цих діючих речовин має одну особливість: утворюють в восковому шарі листа стабільний запас діючих речовин. З цього запасу відбувається поступова безперервна доставка діючих речовин. Виникає повільна віддача діючих речовин, і, як результат, довга захисна дія. Після попадання з воскового шару в середину листка діючі речовини рухаються напівсистемно і трансламінарно, тобто рівномірно. Дія направлена проти ранніх стадій інфекції, а це означає, що блокується проростання спорів, а також блокується проникнення в листок гіфа із спори. Виникає сильна профілактична дія на протязі значного періоду. Лікувальна дія незначна. Тому дуже важливо застосувати раніше початку масового зараження рослин.

В Західній Європі (Німечинні) виникла проблема виникнення стійкості грибкових інфекцій до Стробілуринів, зокрема таких хвороб як жовта плямистість і септоріоз. Резистентність в рослині з’являється в результаті зміни структури ферменту в грибках. Цей фермент блокується і дія фунгіциду відсутня. Для подолання резистентності необхідно: по-перше зниження накопичення інфекції шляхом заробки соломи, сівозміни, використання стійких сортів, не використовувати ранні строки посіву; по-друге додавати в базову суміш до стробілуринів інші діючі речовини: тріазоли і морфоліни; по третє суміші стробілурінів використовувати 1 раз в рік; по четверте при високій вірогідності зараження домішувати хлорталоніл  з контактною діючою речовиною.

Проміжки захисної дії основних груп фунгіцидів складають: у триазолів від 15 до 20 днів, у стробілуринів від 15 до 26 днів в залежності від препаративної форми. Серед триазолів на сьогоднішній день абсолютним лідером є діюча речовина протіоконазол.

Із технологічних новинок є впровадження системи захисту зернових культур від хвороб Б.С.Ф.П. (біохімічна суміш фунгіцидів-протруйників) та застосування методу індукованого імунітету.

Компонентами Б.С.Ф.П. є препарат на основі Тебоконазолу (наприклад Терасіл) і біопротекторний компонент (наприклад Террастим, Хетомік, Діазофіт або БСП). Біологічний компонент слугує захисним механізмом, що стримує грунтові патогени протягом всього періоду вегетації, забезпечує азотне живлення сходів (еквівалент 50 кг/га мінерального азоту) та мобілізацію нерозчинних фосфорних сполук для живлення культури. Сприяє прибавці врожаю на рівні 7,4 – 17,2% (збір сирого протеїну зросте на 0,5 -0,7 ц/га). Для підсилення ефективності бакових сумішей фунгіцидів, підвищення посухостійкості та стимуляції генетичного потенціалу посівного матеріалу, в бакову суміш додається «прилипач» та регулятор росту.

Сумісність усіх компонентів перевірено дослідами, тому хімічні фунгіциди не чинять негативного впливу на біофунгіцид. Усі компоненти суміші діють повноцінно, знищуючи чутливі до їхньої дії інфекції. Б.С.Ф.П. є досить ефективним і показники його дії переважають відповідні показники хімічних фунгіцидів в чистому вигляді. Застосування системи Б.С.Ф.П. під час обробки посівного матеріалу також вирішує проблему дефіциту вологи у грунті, що є характерною для господарств східних та південних областей України і призводить до низької схожості озимих культур.

Метод індукованого імунітету напочатку з’явився в Західній Європі. Суть методу зводиться до обприскування сільськогосподарських культур препаратами, які містять гриб Триходерми, наприклад препаратом «Триходермін». Метод індукованого імунітету має велику перевагу над класичними методами захисту рослин від хвороб. Адже, коли триходерма попадає на поверхню листа, то розростається вона по поверхні листа, а не вглиб. Рослина через деякий час «відчуває» проростання грибка і «включає» сили імунітету, тому рослина підготовлена до боротьби з грибками. Коли спора збудника грибкових захворювань проростає, вона атакується гіфами триходерми, а при попаданні вглиб листка гіфи збудника гинуть, бо вони атаковані силами індукованого імунітету рослини!

Такий метод захисту дає переконливу прибавку врожаю відносно методів захисту за допомогою хімічних фунгіцидів. Про це говорить досвід ПП «Агроторг – Поділля», отриманий при застосуванні препаратів на полях клієнтів. Варто додати, що хімічні фунгіциди «руйнують» власний імунітет рослини і ця ситуація призводить до постійного збільшення застосування фунгіцидів. Відомо також, що у збудників грибкових хвороб виробився імунітет проти хімічних фунгіцидів. Нові розробки фунгіцидів, які проводять передові кампанії світу, дорогі. Це збільшує матеріальні витрати сільгоспвиробників, знижує рентабельність виробництва. Ми вважаємо, що метод індукованого імунітету має право на життя у сільському господарстві України.

Bookmark and Share
Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *