Опубліковано

Дослідження прихованих загроз розвитку насінництва сої в Україні

Відомо, що формування насінини залежить від розвитку материнської рослини, а кожна насінина – це самостійний живий організм, який здатний існувати тривалий час, аж до спадкоємної передачі ознак батьків наступному поколінню. В процесі вирощування насіннєвого матеріалу на ріст та розвиток материнської рослини впливає цілий ряд факторів: погодні, ґрунтові, технологічні, шкідники, хвороби, бур’яни, які можуть впливати на якість насіння.

Важливим фактором високого рівня продуктивності сільськогосподарських культур є якість насіння. Посівні властивості насіння сої – інтегрований показник якості, який обумовлений комплексом біотичних та абіотичних факторів.В зв’язку з цим є актуальними дослідження, що дають можливість своєчасно виявити причини які негативно впливають на якість насіння та розробити ефективні заходи, щодо усунення їх негативної дії.

      В  дослідженнях вивчали дію абіотичних та антропогенних факторів на посівну придатність насіння сої.

  • Вивчили вплив збиральної вологості на травмування насіння, визначили шляхи запобігання травмуванню.
  • Виявили явище “твердонасінності” (стану спокою) яке раніше у насінні сої не спостерігалось, визначили шляхи її подолання.
  • Дослідили фітосанітарний стан насіннєвого матеріалу сої. Виявили причини поширення насіннєвої інфекції, та визначили заходи щодо обмеження її розвитку.

 Слід відмітити що в роки проведення досліджень показники середньомісячних температур мають значні відхилення від середніх багаторічних даних.

Так, середньомісячні температури 2013 та 2014 років в основному наближалися до багаторічних даних, тоді як 2015 рік виділився різким наростанням температур і тривалим жарким періодом. Висока температура червня – вересня на фоні нестачі вологи призвела до формування найнижчої за роки досліджень урожайності насіння сої.

За рівнем зволоження роки проведення досліджень значно відрізнялись і від середніх багаторічних даних і між собою.

Загалом слід відмітити, що кількість опадів за вегетацію рослин сої в роки проведення досліджень змінюється діаметрально протилежно середньодобовим температурам. Тобто, кількість опадів знижується на фоні наростання температури.

Дифіцит вологи у критичні етапи росту становив: 2013 рік – (210мм), 2014 рік – (170 мм) , 2015 рік – 70% (90 мм), 2016 рік – 42% (137 мм), 2017 рік – 41% (140 мм).

Зростання в останні роки чисельності аномальних погодних явищ висуває вимоги, які важко поєднати в одному сорті. В зв’язку з чим одним з основних завдань, яке стоїть нині перед селекціонерами та технологами, є виведення і впровадження  у виробництво сортів з високим адаптивним потенціалом та рівнем продуктивності. Більшість розробок нині спрямовані на підвищення верхньої межі урожайності сорту при сприятливих умовах вирощування і недооцінюється роль лімітуючих і сукупної взаємодії агроекологічних факторів на підвищення нижньої межі продуктивності при несприятливому поєднані факторів довкілля.

  1. Вивчили вплив збиральної вологості на травмування насіння, визначили шляхи запобігання травмуванню. Визначення травмування насіння сої проводили за методикою фарбування розчином індигокарміну робочих проб насіння по 100 шт., насінин виділених з основної культури.

Дослідженнями встановлено, що оптимальна збиральна вологість для насіння сої, при якій відбувається найменше травмування, є на рівні 12-14% . При підвищенні цього показника до 15-16% збільшується кількість мікротравмованого насіння, зниження вологості до 10-11% призводить до мактотравмувань.

Досліджено вплив травмування насіння на енергію проростання та лабораторну схожість. Виявлено що, макротравмоване насіння має в середньому на 12,3% нижчу енергію проростання та на 11,4% лабораторну схожість по відношенню до цілого насіння. Лабораторна схожість мікротравмованого насіння не суттєво відрізняється від цілого, в середньому на 5,8%.

Враховуючи отримані результати при виробництві насіння важливим є правильний вибір режиму обмолоту культури, вологість насіння, її біологічні особливості.

Зазори підбарабання під час обмолоту сухої сої на вході становлять 30–38 мм, на виході — 18–28 мм. Якщо маса волога, то їх зменшують відповідно до 26–34 і 12–20 мм. Під час збирання врожаю треба контролювати ступінь травмування насіння, яке не має перевищувати 1%. Для цього обмолот слід проводити в оптимальні строки на понижених швидкостях (4-6 км/год).  Режим обертання молотильного барабану складає 400-600 об./хв., при вологості 10-14% та 650-750 об./хв., при вологості 15-18%.

При очистці для запобігання травмуванню та розколюванню зерен сої на сім’ядолі, максимально знижують висоту їх падіння з конвеєрів. Щоб насіння опускалося плавно, використовують гнучкі рукави з брезенту, мішковини та ін., зменшують швидкість руху стрічки конвеєрів до 1,5–1,75 м/с. На конвеєрах уздовж рами встановлюють захисні засоби, що запобігають падінню насіння.

  1. Дозріле насіння може тривалий час знаходитися в стані умовного спокою. При створенні певних умов (достатньої кількості вологи, необхідного температурного забезпечення) в насінні відбувається ряд фізіологічних процесів, що зумовлюють його проростання. Відомо, що насіння яке має високу схожість, швидко та дружньо проростає, забезпечує в часі отримання високого врожаю.

В рослинному світі широко розповсюджене уповільнене проростання або спокій насіння. Уповільнене проростання насіння багатьох господарсько важливих культур створює певні труднощі при отримані рівномірних та дружніх сходів. Характер змін за ознакою „твердонасінність” при різних умовах добре вивчено на люцерні, конюшині, козлятнику, горошку волохатому, а стосовно сої дане явище ще мало досліджено.

Тривалість періоду спокою неоднакова для насіння різних культур і має великі межі залежно як від умов навколишнього середовища, так і від біологічних особливостей сорту.

При твердонасінності проростання затримується на першому етапі шляхом запобігання доступу води та повітря до зародка.

Твердонасінність являє собою не тільки водонепроникність насіннєвої оболонки, але і низький рівень вологості насіння. При низькій вологості зародок знаходиться в латентному, неактивному стані, з майже повністю припиненим проходженням всіх фізіологічних процесів.

Насіння сої вирощене за гідротермічних умов 2014 року мало найкращі посівні показники якості, лабораторна схожість всіх досліджуваних сортів сої була в межах 90 – 94%. Сама нижча лабораторна схожість спостерігалась у насіння вирощеного за гідротермічних умов 2013 року. Вона становила від 80% до 90%.

Найбільшу кількість твердого насіння  урожаю 2015 року, при обліковуванні лабораторної схожості ( на 8 добу), було виявлено у сортів сої Княжна та Оріана – 18%, у сорів Артеміда та Хуторяночка такого насіння було 15%, 14% у насіння сорту Монада, 10% у Смолянки, 8% у Омеги Вінницької. У сорту Золотиста виявлено 4 % твердого насіння та по 2 % у сортів Вінні та Феміда такого насіння.

Продовживши наші дослідження у 2016 році було виявлено незначний відсоток  твердого насіння у сорту Княжна 5%, 4% – Артеміда та Оріана, 3% Хуторяночка. У 2017 році Княжна – 4%, Артеміда – 3%, Оріана та Хуторяночка – 2%.

Залишивши насіння в термостаті додатково на 5 діб ми спостерігали, що насіння яке було твердим на момент обліковування схожості згідно вимог ДСТУ 4138-2002, повільно виходило з стану спокою та частково проростало.

Лабораторна схожість насіння сої з подовженим періодом пророщування.

№ п/п

Культура/ сорт

Енергія проростання, %

Схожість, %

Тверде насіння, % (на 8 добу)

Тверде насіння, % (на 13 добу)

Схожість, % (на 13 добу)

1

Артеміда

83

85

15

10

90

2

Княжна

78

81

18

11

87

3

Смолянка

78

85

10

6

89

4

Хуторяночка

76

84

15

9

90

5

Монада

85

86

14

8

92

6

Омега Вінницька

85

90

8

4

94

7

Оріана

72

78

18

11

85

Подовжений період пророщування сприяв проростанню від 4 до 7 % твердого насіння. На тринадцяту добу пророщування кількість твердого непророслого насіння складала від 4 до 11 %.

Всі сорти сої, в яких виявлено тверде насіння віднесено до середньоранньої та середньої групи стиглості.

Зростання посівних площ під соєю, недотримання сівозміни, надмірне насичення короткоротаційних сівозмін культурами, які виносять величезну кількість вологи, поживних речовин та масове спрощення агротехніки — все це сприяє зростанню ареалу шкодочинних організмів, зокрема, збудників хвороб сої.

Проведення макроскопічного та мікроскопічного аналізу насіння дає можливість визначити його зараженість деякими патогенами, перш за все тими, які проявляються характерними симптомами у вигляді забарвлення насіння, некрозів, розростання або наявності на насінні типового для виду спороношення грибів. Для реалізації поставленої мети нами проводилася фіто експертиза яка дала змогу оцінити фітосанітарний стан насіння сої. Результати досліду представлені в таблиці.

За 2013-2017 роки, з 1480 проаналізованих проб насіння сої, не було виявленого жодного зразка  який би не був заражений патогенними мікроорганізмами. Рівень ураженості залежно від умов вирощування та сорту коливався в межах 2- 25%.

Простежується пряма залежність між рівнем інфікування насіння та здатністю його до проростання у лабораторних умовах, тобто при оптимальних рівнях температури і вологості. Визначення видового складу вилученої з насіння мікрофлори дало змогу виявити, що домінуючою виявилася паразитична флора, представлена грибами Fusarium. Окрім того, була виявлена бактеріальна інфекція – бактерії роду Pseudomonas.

На основі вищезгаданих досліджень вивчено дію абіотичних та антропогенних факторів на посівну придатність насіння сої. Виявлено вплив збиральної вологості на травмування насіння, визначено шляхи запобігання травмуванню.

Виявлено явище “твердонасінності” (фізіологічного спокою) яке раніше у насінні сої не спостерігалось.

Досліджено фітосанітарний стан насіннєвого матеріалу сої. Виявлено причини поширення насіннєвої інфекції, та визначено заходи щодо обмеження її розвитку.

Встановлено, що забезпеченість вологою та температурний показник в період наливу та дозрівання насіння мали вирішальне значення на формування посівних показників насіннєвого матеріалу.

При збиранні насінницьких посівів сої потрібно враховувати що ця культура є дуже гігроскопічною культурою, легко вбирає вологу — пароподібну з повітря та рідку з опадів. Роса, туман, опади призводять до зволоження вегетативної маси бобів і насіння, в сонячну погоду вони швидко підсихають. Це потрібно враховувати під час збирання насінницьких ділянок сої.

 Перестоювання зі збиранням урожаю насінницьких посівів сої взагалі не припустимо — знижуються посівні якості насіння, збільшується кількість твердого (з кам’яною оболонкою) насіння, на насінні накопичуються патогени.

Автор: Людмила Погоріла науковий співробітник Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН

Bookmark and Share
Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *