Відомо, що мікроелементи відіграють величезну роль у формуванні врожайності і якості зерна. Сільськогосподарські культури потребують різний асортимент та кількість мікроелементів (табл. 1). Бобові мають високу потребу в першу чергу в молібдені та кобальті, зернові – у марганці та міді, кукурудза – у цинку, цукровий буряк – у борі, соняшник добре реагує на внесення бору і міді, ріпак – на бор і марганець.
Таблиця 1. Мікроелементи і чутливі до них культури
Чутливі до нестачі елементу культури |
Винос елементу з урожаєм, г/га |
|
Плодові, овочеві, кукурудза, бобові, овес, помідори |
600-9000 |
|
Ріпак, цукровий буряк, соняшник, картопля, бобові, кукурудза, льон, овочеві, плодові |
30-300 |
|
Пшениця, ячмінь, овес, кукурудза, рис, овочеві, цукровий буряк, соняшник, бобові, плодові |
10-300 |
|
Кукурудза, рис, гречка, сорго, бобові, плодові, цукровий буряк, соняшник, картопля, капуста |
75-200 |
|
Овес, пшениця, ячмінь, ріпак, кукурудза, зернобобові, цукровий буряк, картопля, овочеві |
300-1000 |
|
Бобові, ріпак, гірчиця, цукровий буряк, гречка, пшениця, кукурудза, овес, картопля, помідори |
6-10 |
|
Кобальт |
Бобові, цукровий буряк, ячмінь, жито, гречка, пшениця |
– |
Незважаючи на відмінності в кількісній потребі, функції кожного мікроелемента в рослині суворо специфічні, жодний з елементів не може бути замінений іншим.
Нестача будь-якого мікроелемента призводить до порушення процесів обміну речовин і фізіологічних процесів у рослинах, погіршення їх росту і розвитку, зниження врожаю та його якості. Агроноватика знань