Опубліковано

Які особисті вміння потрібно прокачувати для ефективної роботи в майбутньому

Наскільки ви любите прогнози? А про торішній сніг? От, до прикладу — наступного понеділка “Український Тиждень” опублікує спільний із The Economist проект — “Світ у 2018-му”. У світовому контексті розповідатиметься про роботизацію, дронів, інтернет речей, економічне зростання країн Азійсько-Тихоокеанського регіону. Натомість в українській частині читатимемо, зокрема, про Парламент, децентралізацію, медичну та пенсійну реформи. Здається, що майбутнє настає всюди, а до нас невтомно приходить учорашній день.
читати далі “Які особисті вміння потрібно прокачувати для ефективної роботи в майбутньому” »

Bookmark and Share
Опубліковано

Формування елементів структури врожаю сої залежно від способів основного обробітку ґрунту, удобрення та передпосівної обробки насіння

В Україні формується конкурентоспроможна соєва індустрія: зростають площі посіву, рівень урожайності та виробництво соєвих бобів. Україна стала лідером соєвиробництва в Європі. Проте, в умовах інтенсифікації виробництва не завжди вдається максимально реалізувати генетичний потенціал вітчизняних та зарубіжних сортів сої та ефективно використати матеріально-технічні ресурси в існуючих технологіях [2, 3, 8]. інокулянти для сої

читати далі “Формування елементів структури врожаю сої залежно від способів основного обробітку ґрунту, удобрення та передпосівної обробки насіння” »

Bookmark and Share
Опубліковано

Украина увеличила экспорт аграрной продукции в Евросоюз

Экспорт украинской продукции в ЕС за январь-февраль 2018 увеличился на 28,1% или на $224,7 млн, и достиг $1,025 млрд. читати далі “Украина увеличила экспорт аграрной продукции в Евросоюз” »

Bookmark and Share
Опубліковано

Перерозподіл азоту у протеїновому комплексі рослини злакових культур

Сполуки азоту життєво необхідні ж для рослинного, так і для тваринного організму. У рослинний організм вони надходять з Грунту у вигляді азотних солей (нітратних і аміачних). Подальший їх метаболізм – це складний процес у якому нітрати займають важливе місце. Але їх кількість не повинна перевищувати встановлених допустимих рівнів. Нажаль не всі нормативні документи нормують ці токсичні речовини, а ті у яких введене значення показників нітрати та нітрити інформують, що максимально допустимі рівні цих речовин у кормах для сільськогосподарських тварин та птиці не повинні перевищувати 500 мг/кг і 10 мг/кг.

У рослинах нітрати відновлюються до нітритів. У цьому процесі беруть участь різні елементи (молібден, залізо, мідь, марганець), а також витрачається значна кількість енергії, джерелом якої є вуглеводи. Нітрити присутні у рослинах характеризуються накопичувальною властивістю і пригнічувальною дією на ріст. Основна їх частина піддається подальшим перетворенням і переходить в аміак (NНз). Саме цю сполуку окремі вчені називають альфою і омегою у харчуванні рослин. Нітрити – утворюються з нітратів і їх вміст залежить від вмісту останніх у рослині. Тому допустимий рівень у рослині відповідає такій кількості нітратів при якій іон NO2 відновлюється у високо реакційні сполуки окису NO і двоокису NO2. читати далі “Перерозподіл азоту у протеїновому комплексі рослини злакових культур” »

Bookmark and Share
Опубліковано

Ефективність застосування позакореневих підживлень азотним добривом карбамід у системі удобрення сої

Потенційні можливості сої в накопиченні великої кількості високоякісного білка роблять її досить перспективною для України, тому необхідно щорічно не тільки розширювати площі цієї цінної культури, а й створювати та впроваджувати нові високопродуктивні сорти інтенсивного типу і адаптивні сортові технології їх вирощування [1, 2]. читати далі “Ефективність застосування позакореневих підживлень азотним добривом карбамід у системі удобрення сої” »

Bookmark and Share
Опубліковано

Формування екологічно стійких агрофітоценозів люцерни посівної залежно від умов вирощування

Оскільки багаторічним бобовим травам належить провідна роль у польовому кормовиробництві, особливу увагу приділяють удосконаленню технологічних заходів їхнього вирощування, зокрема люцерни посівної, як більш врожайної та тривалого використання культури. Зокрема, завдяки добре розвиненої і глибоко розташованої кореневої системи люцерни посівної значно поліпшується структура і хімічний склад ґрунту та його поживність, що є одним із факторів біологізації землеробства в отриманні екологічно чистої рослинницької продукції у сівозміні [4]. читати далі “Формування екологічно стійких агрофітоценозів люцерни посівної залежно від умов вирощування” »

Bookmark and Share
Опубліковано

Агроекологічні аспекти технології вирощування насіння нових сортів бобових трав в умовах Лісостепу та Полісся України

У землеробстві різних країн світу найбільш поширеними кормовими культурами, які вирішують проблему збільшення виробництва рослинного білка та підвищення родючості ґрунтів є бобові трави, особливо люцерна посівна та конюшина лучна [1]. читати далі “Агроекологічні аспекти технології вирощування насіння нових сортів бобових трав в умовах Лісостепу та Полісся України” »

Bookmark and Share
Опубліковано

Резерви підвищення врожайності пшениці озимої в сучасних агроценозах Лісостепу Правобережного

Стійке зростання виробництва продовольчого зерна пшениці озимої залишається найголовнішим завданням, що стоїть перед аграрно-промисловим комплексом країни. Сучасна глобалізація світової економіки, вихід ринку зерна за межі країн-виробників, розширення його експортно-імпортних зв’язків поряд із ростом валових зборів вимагає підвищення конкурентоспроможності продукції, істотного покращення її якості, яка б максимально повно відповідала сучасним стандартам [1]. читати далі “Резерви підвищення врожайності пшениці озимої в сучасних агроценозах Лісостепу Правобережного” »

Bookmark and Share
Опубліковано

Фактори підвищення продуктивності агрофітоценозів багаторічних бобових трав в умовах Лісостепу правобережного

Стратегічний напрямок розвитку тваринницької галузі є невід’ємною частиною галузі кормовиробництва, як основного джерела високоякісних кормів, де багаторічні бобові трави займають провідну роль у вирішенні проблеми рослинного білка [10]. Тому збільшення площ посіву багаторічних бобових трав (конюшина, люцерна, еспарцет та ін.) є обов’язковою умовою органічних систем землеробства, які гармонійно поєднують досягнення природничих, біологічних, техногенних, організаційно-економічних, інформаційних сфер діяльності людини. У цьому контексті багаторічні бобові трави забезпечують одержання екологічно чистої продукції, а створені ними агрофітоценози стають важливою складовою агроландшафтів, які забезпечують екологічну чистоту природного середовища, підтримують безпеку і здоров’я людини [4, 8]. читати далі “Фактори підвищення продуктивності агрофітоценозів багаторічних бобових трав в умовах Лісостепу правобережного” »

Bookmark and Share