Опубліковано Залишити коментар

Гумінові добрива, як стимулятори росту і розвитку рослин

гумат калію

Україна володіє достатніми джерелами ресурсів сировини, на основі яких можуть бути виготовлені стимулятори росту рослин з високою біологічною активністю. Найбільш доступними і практично невичерпними джерелами сировини для цих цілей є торф, буре вугілля, а також сапропель. Значний вміст гумусових сполук в органічній речовині сапропелю та їх висока біологічна активність, наявність макро -і мікроелементів та вітамінів свідчить про перспективність використання цієї сировини для виготовлення гумінових препаратів.

Гумінові добрива, як стимулятори росту і розвитку рослин, свого часу пройшли дослідницькі випробування в Дніпропетровському сільськогосподарському інституті, в Інституті фізіології рослин НАН України, Інституті ґрунтознавства та агрохiмiї ім. О.Н.Соколовського та інших установах. При цьому встановлено стабільне збільшення врожайності в середньому на 15-55%, скорочення терміну дозрівання, поліпшення якості продукції (збільшення змісту білків, цукрів, каротину і так далі), розсолення ґрунтів і поліпшення їх структури, зниження витрати мінеральних добрив при їх сумісному внесенні.

Використовуються за вирощування овочів, технічних, зернових, лікарських, плодоягідних культур, газонних і лугових трав, відкритому і закритому ґрунті, культурних і декоративних рослинах; у найрізноманітніших ґрунтово-кліматичних умовах.

Метою застосування – стимулювання схожості і енергії проростання насіння, утворення і зростання коріння і надземної маси рослин, зростання і життєдіяльність ґрунтових організмів, прискорення термінів дозрівання плодів, поліпшення якості продукції, підвищення ефективності дії внесених добрив при сумісному внесенні гуматів і добрива.

Підживлення рослин гуміновими добривами здійснюється шляхом:

– передпосадкового замочування насіння, розсади, живців, кореневищ саджанців, бульб в розчині;

– періодичного поливу;

– весняного внесення до ґрунту в сухому вигляді.

Рекомендації з застосування в рослинництві відкритого ґрунту «Гумату натрію» і «Гумату калію» у рільництві відкритого ґрунту дозволяє:

– підвищити врожайність і якість продукції;

– збільшити польову схожість і енергію проростання насіння;

– підвищення стійкості рослин до абіотичних факторів (заморожування, засуха);

– підсилити ріст і розвиток рослин.

Одним з найбільш ефективних і економічних методів застосування «Гумата натрію» і «Гумата калія» є передпосівна обробка насіння і підживлення в період вегетації, при сумісному внесенні з пестицидами, біопрепаратами та мінеральними добривами.

Обробка посівного матеріалу може проводитися як безпосередньо перед посівом з використанням стандартних протруювачів, так і сумісно з пестицидами і мікроелементами,  або ж на спеціалізованих підприємствах при включені «Гумату натрію» і «Гумату калію» до складу сумішей для інкрустації або дражування насіння.

При внесенні в ґрунт гумату натрію і гумату калію у сухому вигляді може проводитися за допомогою сівалок спільно з посівним.

«Гумат натрію» і «Гумат калія» у рідкому концентрованому або розведеному вигляді водорозчинні, що дозволяє використовувати будь-які стандартні обприскувачі або краплинне зрошення для внесення в ґрунт.

Норми витрати, що рекомендуються за підживлення обробці рослин по фазах приведені в таблиці.

Щодо наукових досліджень у напрямі отримання гуматів – досліджено технологічний процес виготовлення трьох форм гумінових препаратів із сапропелю (гумату калію, гумату натрію та гумату амонію) з використанням промислового обладнання – диспергатора (кавітатора). Встановлено, що для покращення лабораторних показників замочування насіння необхідно проводити у розчинах препаратів з концентрацією вуглецю гумусових кислот за використання препарату: «Сапрогум-Na» – 0,01, «Сапрогум-K» – 0,001 та «Сапрогум-NH4» – 0,0001 %.

Кількість обробок препаратами, що забезпечують найвищу врожайність овочів, залежить від культури вирощування: огірок – 2 обробки (у фазу 2-4 листочків та на початку бутонізації); помідор – 5 обробок (у фазу 2-4 листочків, на початку бутонізації, в фазу цвітіння, у фазу плодоношення та через 15 днів після останньої); перець солодкий – 2 обробки (замочування розсади та обробка на початку бутонізації).

Використання гуматів із сапропелю протягом вегетації забезпечує підвищення рівня врожайності овочів. Оптимальна кількість обробок препаратами за вирощування огірка становить 2 обробки (у фазу 2- 4 листочків та на початку бутонізації); помідора – 5 обробок (у фазу 2- 4 листочків, на початку бутонізації, в фазу цвітіння, у фазу плодоношення та через 15 днів після останньої); перцю солодкого – 2 обробки (замочування розсади та обробка на початку бутонізації).

Щодо виду препарату, то найвищі показники врожаю перцю солодкого (3,6 кг/м2), помідора (14,3 кг/м2) були отримані за застосування препарату «Сапрогум-К», огірка (9,9 кг/м2) – «Сапрогум-NH4».

Норми внесення гуматів:

– для передпосадкового замочування, поливу і обприскування готується водний розчин з розрахунку 3 – 5 г гумату на 10 л води;

– внесення гумата до ґрунту в сухому вигляді рекомендується здійснювати з розрахунку 50-70 г на 1 м² оброблюваної площі.

Приблизна ціна придбання гумату калію, гумату натрію 7000 грн/тонн

Опубліковано Залишити коментар

Як ефективно підживлювати озиму пшеницю

сера

За останні роки рівень рентабельності вирощування пшениці сильно впав. Агрономам треба це коригувати, зокрема дбати про систему живлення із початку сезону. Яким чином це можна зробити, під час Київського агрохімічного форуму розповів професор Інституту фізіології рослин і генетики НАН України Віктор Швартау. Читати далі Як ефективно підживлювати озиму пшеницю

Опубліковано Залишити коментар

Вплив погодних умов та системи удобрення на формування продуктивності сортів гороху

горох

Горох – одна із основних зернобобових культур, яка має важливе значення у сільськогосподарському виробництві. Зважаючи на його біологічні особливості він може вирощуватися в усіх регіонах України і перевищує за врожайністю інші зернобобові культури. Вирощування гороху, завдяки біологічній фіксації азоту із повітря і позитивній фітосанітарній дії, є важливим фактором біологізації землеробства [4]. Читати далі Вплив погодних умов та системи удобрення на формування продуктивності сортів гороху

Опубліковано Залишити коментар

Шляхи підвищення ефективності вирощування кукурудзи на зерно

Постановка проблеми. Світові площі посіву кукурудзи продовжують зростати, перевищуючи 192 млн га. Водночас основними її виробниками у світі вже багато років є США — 347,8 млн тонн і Китай — 260,8 млн тонн, а також Бразилія — 101 млн тонн і країни ЄС — 65 млн тонн. Питома частка виробництва вітчизняної кукурудзи становить близько 3,2% від усього її обсягу виробництва. При цьому, для України кукурудза посіла одне зі стратегічно важливих місць у зерновому балансі, збільшивши частку в загальній структурі виробництва усього зерна майже до 50%. Кукурудза стала лідером серед усіх сільськогосподарських культур, які вирощуються в Україні. Читати далі Шляхи підвищення ефективності вирощування кукурудзи на зерно

Опубліковано Залишити коментар

Біологічна роль Cu та Мn у житті рослин

Рентабельність рослинництва — основна мета сільськогосподарських виробників. Збалансоване мінеральне живлення рослин у поєднанні з грамотно підібраними агротехнологіями підвищує загальну економічну віддачу, ефективність застосування мінеральних добрив і забезпечує екологічність рослинництва. Читати далі Біологічна роль Cu та Мn у житті рослин

Опубліковано Залишити коментар

Якісні інокулянти — ефективний спосіб підвищення продуктивності люцерни

Люцерна є традиційною кормовою культурою для України і має тривалу історію використання у різних регіонах світу. Передовими країнами за масштабами посівів люцерни є США, Аргентина, Канада, Італія, Австралія, Китай, Франція, Румунія, Болгарія. В Україні, на жаль, посіви цієї культури протягом останніх 10 років є незначними.

Вважають, що для оптимального виробництва повноцінних рослинних кормів частку багаторічних бобових трав і бобово-злакових сумішей у структурі посівних площ кормових культур в Україні доцільно довести в Лісостепу до 45-50%, Степу — 40-45% та Поліссі — 50-55%. При цьому особливу увагу слід приділити багаторічним бобовим травам, зокрема люцерні посівній, використання яких у найближчі роки дозволить підвищити родючість орних земель і може стати основним стабілізуючим фактором сталого розвитку кормовиробництва й невід’ємною складовою біологізації та екологізації агроекосистем. Читати далі Якісні інокулянти — ефективний спосіб підвищення продуктивності люцерни

Опубліковано Залишити коментар

Вплив обробляння насіння біопрепаратом Мікрогумін на урожайність та посівні якості насіння пажитниці багаторічної

Фактори, що вивчали, сприяли зростанню врожайності насіння пажитниці багаторічної, зокрема внесення азотних добрив N60, що у середньому за 2017—2018 роки дало змогу отримати урожайність насіння 647 кг/га (на 263 кг/га або 68,7 % більше, ніж на контролі). Проведення вапнування на фоні N60 сприяло зростанню урожайності до 728 кг/га, що на 81 кг/га більше порівняно з варіантом без вапнування та на 344 кг/га більше порівняно з контролем. Читати далі Вплив обробляння насіння біопрепаратом Мікрогумін на урожайність та посівні якості насіння пажитниці багаторічної

Опубліковано Залишити коментар

Ефективність позакореневого підживлення мінеральними та водорозчинними добривами при вирощуванні насіння костриці тонколистої

У результаті досліджень, проведених на сірих лісових ґрунтах в умовах 2016—2018 років встановлено, що насіннєва продуктивність костриці тонколистої сорту Барва на контролі без позакореневих підживлень на фоні основного удобрення N60P45K45 становила 356 кг/га. Проведення позакореневих підживлень у фазі виходу в трубку карбамідом (5 кг/га); Плантафолом (2); Брексіл Міксом (2 кг/га) збільшувало урожайність у середньому за роки досліджень на 43; 28; 45 кг/га, або відповідно на 12,1; 7,9; 12,6 %, порівняно з контролем. При цьому ефективність позакореневого підживлення збільшувалась при поєднанні карбаміду (5 кг/га) з мікродобривом Брексіл Мікс (2 кг/га); Плантафолу (2 кг/га) з Брексіл Мікс (2 кг/га) та карбаміду (5 кг/га) з Плантафолом (2 кг/га) на 71; 79; 88 кг/га або відповідно на 19,9; 22,2; 24,7 %. Найбільший урожай (444 кг/га) одержаний при проведенні позакореневого підживлення карбамідом (5 кг/га) у поєднанні з Плантафолом (2 кг/га). Читати далі Ефективність позакореневого підживлення мінеральними та водорозчинними добривами при вирощуванні насіння костриці тонколистої

Опубліковано Залишити коментар

Насіннєва продуктивність лядвенцю рогатого залежно від дії біологічних препаратів

За рахунок генетичного потенціалу та біологічних особливостей сортів на фоні внесення в основне удобрення під покривну культуру половинної норми швидкодіючого вапнякового добрива Са(ОН)2 (пушонка) – 1,2 т/га у поєднанні із застосуванням мінеральних добрив у дозі N30P6oK6o (контроль) формувався урожай насіння лядвенцю рогатого сортів Аякс та Гелон у середньому за 2017—2018 рр. відповідно 367 та 366 кг/га.

Передпосівне обробляння насіння лядвенцю рогатого бактеріальним препаратом Ризобофіт штаму бактерії Mesorhizobium loti (0,15 л на гектарну норму насіння) сприяло росту насіннєвої продуктивності лядвенцю рогатого сортів Аякс та Гелон на 78 та 87 кг/га або 21,4 і 23,8 % порівняно з контролем і становила відповідно 445 та 453 кг/га внаслідок поліпшення азотного живлення рослин за рахунок фіксації атмосферного азоту, збільшення маси та кількості бульбочкових бактерій симбіотичного апарату на кореневій системі лядвенцю рогатого. Читати далі Насіннєва продуктивність лядвенцю рогатого залежно від дії біологічних препаратів

Опубліковано Залишити коментар

Зміна ростових процесів однорічних культур залежно від способу вирощування, норм висіву та удобрення

У кормовиробництві використання різних видів та сортів злакових і бобових однорічних культур забезпечує виробництво високоякісної рослинної сировини незважаючи на стресові ситуації, що спостерігаються упродовж вегетаційного періоду. При дотриманні вимог щодо технологічних заходів вирощування, створені агрофітоценози забезпечують більш дружні сходи, стійкість посіву від вилягання та боротьбу з бур’янами [14]. Вони, завдяки ярусному розміщенню листкової поверхні [1] та біологічної взаємної стимуляції у посівах [2], найбільш ефективно використовують вологу, поживність ґрунту та сонячну енергію [8]. Читати далі Зміна ростових процесів однорічних культур залежно від способу вирощування, норм висіву та удобрення